Повертаємося до початку, подумав доктор Менґ, і показав їм картинку, яку хотів показати з самого початку:
- Це приводить нас до того, що де б не була головна лабораторія – місце, в якому вони цю штуку не випускають, - воно має бути достатньо близько до Ґанімеда аби дістатися сюди до того, як вийде з під контролю. Я не знаю як далеко це може бути, і готовий закластися що і вони не знають. Чим ближче тим краще.
- Юпітеріанський місяць або секретна станція, - запропонував капітан.
- Секретної станції в йовіанській системі бути не може, - не погодився пілот. Ту фист великий трафік. Хтось щось та вздрит. Тутка, холєра, було зібрано більшість позасонячної астрономії, поки вони до Урану не перебралиси. Постов щось ближче і астрономи розлютєтси, бо то шкоде їх картинкам, нє?
Наомі постукувала пальцем по столу, звук був схожий на капання конденсату в середині металевої вентиляційної системи.
- Що ж, очевидним вибором лишається Європа, - сказала вона.
- Це Іо, - нетерпляче не погодився з нею Пракс, - я використав трохи грошей для пошуку по тарифам типів ариламінів50 та нітроаренів51, які використовується для мутаґенних досліджень, - він припинився, - це нічого що я так вчинив, правда? Витратив кошти?
- Вони для того там і були, - погодився Голден.
- Добре, отже мутаґени, які починають діяти лише після активації, знаходяться під дуже пильним контролем, так як їх можна використати для досліджень у сфері біологічної зброї. Але без них не обійтись, якщо ви намагаєтеся працювати з біологічними каскадами такого типу. Більшість поставок призначені для Ґанімеду, проте і Європи дістався тонкий але постійний потічок. Та коли я помітив це, то не побачив згадки про фінального отримувача. Тому що за дві години після посадки, їх вже переправляли з Європи.
- На Іо, - озвався Джим.
- Місце призначення знов-таки не значилося, але контейнери для них мають відповідати вимогам безпеки Землі і Марсу. Дорожезні. Отже транспортні контейнери для Європи поверталися виробникові як плата за транспортування до Іо.
Пракс перевів дух. Це все одно що зуби вишкірити, хоча він був упевнений, що всі докази використано так, щоб вони стали якщо не вирішальними, то хоч такими, що наводять на серйозні роздуми.
- Оооотже, - механік розтягнув слово майже вдвічі, - погані хлопці, можливо, на Іо ?
- Так, - погодився Пракс.
- Холєра, доку. Всьо що можу сказати.
Гравітація прискорення складала повне g без ледь помітної сили Коріоліса як на Тихо. Пракс розмістився в своїй каюті, схилившись над ручним терміналом. Під час подорожі на Тихо, коли він божеволів лиш від голодування і сердечного болю. На фізичному рівні нічого не змінилося. Стіни лишались вузькими і близькими. Повітряні рециклери так само гуділи і клацали. Лиш тепер він почувався не ізольованим, а у центрі розгалуженої мережі людей, направлених в один бік. В його бік.
ПАНЕ МЕНҐ, Я БАЧИЛА ВАШУ ДОПОВІДЬ І СЕРЦЕМ І МОЛИТВАМИ Я З ВАМИ. ПРОБАЧТЕ, НЕ МОЖУ НАДІСЛАТИ ГРОШІ ТОМУ ЩО Я НА БАЗОВОМУ, АЛЕ Я ДОДАЛА ВАШУ ДОПОВІДЬ У ЦЕРКОВНУ РОЗСИЛКУ. СПОДІВАЮСЬ ВИ ЗНАЙДЕТЕ ВАШУ ДОЧКУ ЦІЛОЮ І НЕУШКОДЖЕНОЮ.
Менґ створив листа для відповіді для таких загальних повідомлень і спробував налаштувати фільтри так, аби вони могли ідентифікувати такі повідомлення і відповідати заготованим текстом автоматично. Але утримався: важко зрозуміти наскільки добре будуть відповідати умовам фільтрації, до того ж він не хотів аби будь-хто вважав що його добрі слова прийняті як належне. В кінці-кінців на «Росінанті» в нього не було обов’язків.
Я ПИШУ ВАМ ТОМУ, ЩО В МЕНЕ Є ІНФОРМАЦІЯ ЯКА МОЖЕ СТАТИ У НАГОДІ ПРИ ВИЗВОЛЕННІ ВАШОЇ ДОЧКИ. З РАННЬОГО ДИТИНСТВА Я МАЛА У СВОЇХ СНАХ СИЛЬНІ ПЕРЕДЧУТТЯ. ЗА ТРИ ДНІ ДО ВИХОЖУ СТАТТІ ДЖЕЙМСА ГОЛДЕНА ПРО ВАС І ВАШУ ДОЧКУ, Я БАЧИЛА ЇЇ У ВІ СНІ. ВОНА БУЛА НА МІСЯЦІ, У МАЛЕНЬКОМУ МІСЦІ БЕЗ СВІТЛА. І ВАНА ДУЖЕ НАЛЯКАНА. Я СПРОБУВАЛА ЗАСПОКОЇТИ ЇЇ, АЛЕ ТЕПЕР ВПЕВНЕНА ЩО ВИ ЇЇ ВІДШУКАЄТЕ НА МІСЯЦІ АБО НАВКОЛИШНІЙ ОРБІТІ.
Пракс, звісно відповідав не на всі листи.
Подорож до Іо не повинна була зайняти більше часу ніж зайняла подорож на Тихо. Можливо й менше, так як цього разу навряд чи буде безбілетний конструкт протомолекули, який підірве вантажний відсік. Якщо ботанік задумувався про це занадто сильно, в нього починали свербіти долоні. Він знав де вона є, або де була. З кожною годиною Пракс підлітав все ближче і кожне повідомлення на його благодійний акаунт надавало більше сили. Хтось іще, хто міг знати де Карлос Меррін був і що робив.