- Що, капітане, - озвався Амос - зброя у руках передбачає пастку?
- З почесною вартою все в порядку, - відповів Голден.
Пракс підняв руку.
- Ти знову з пустими руками, - прокоментував Голден, - не ображайся.
- Ні, я просто… я вважав що почесна варта на тому самому боці що й люди яких вони охороняють?
- Ми дещо розсунули рамки цього визначення, - відповіла Наомі. В її голосі напруги була лиш одна дрібка.
- Вона просто маленька стара політикиня, - мовив Джим, - а на цьому пінасі більше двох людей не влізе. Ми переважаємо її кількісно. Якщо ситуація поверне не туди, Алекс приглядає з пілотського крісла. Алексе, ти ж приглядаєш, вірно?
- О так, - відповів Камаль.
- Так що на випадок сюрпризів, Наомі нас звільнить а Алекс вивезе.
- Але ж з земними кораблями нам це не допоможе, - не вгавав вчений.
Наомі поклала йому руку на плече і ніжно стисла:
- Праксе, я не впевнена що ти допомагаєш.
Зовнішній шлюз відкрився з віддаленим гулом. Червоний вогник змінився на зелений.
- Йой, - озвався пілот.
- Проблеми? – випалив Голден.
- Ні, це просто…
Внутрішній люк відкрився і на порозі, у підсилених обладунках з’явилася найбільша персона, яку тільки доктор Менґ бачив за все життя. Якби не прозора лицьова пластина, він міг би подумати що це двометровий двоногий робот. Крізь лицьову пластину Менґ бачив жіночі риси: великі, чорні очі і шкіру кольору кави з молоком. Її погляд оббігав їх з відчутною на дотик загрозою насилля. Позаду нього, Амос несвідомо зробив крок назад.
- Ви капітан, - сказала жінка. З динаміків костюму її голос звучав штучно і підсилено. Питанням це не було.
- Я, - відказав Голден, - маю зауважити, що на екрані ви виглядаєте трохи інакше.
Жарт не вдався і гігант ступив в приміщення.
- Плануєте в мене стріляти з цього? – запитала вона, вказуючи масивним броньованим пальцем на голденову гвинтівку.
- А допоможе?
- Можливо ні, - відповіла гігант, зробивши ще один маленький крок уперед. Її обладунки при рухах робили ниючі звуки. Капітан і механік зробили відповідні кроки назад.
- Тоді назвемо це віддачою честі, - відказав Джим.
- Честь отримано. Тепер можете їх прибрати?
- Звісно.
Через дві хвилини зброю було відкладено і огрядна жінка, їм’я якої лишалось невідомим, щось натисла підборіддям у шоломі і сказала:
- Добре, тут чисто.
Шлюз знову змінив червоний вогник на зелений і загудів, відкриваючи двері. Жінка, яка увійшла на цей раз була меншою за будь-кого з них. Сиве волосся стовбурчилось навсебіч, а помаранчеве сарі дивним чином розбухло від низької гравітації.
- Помічник секретаря Авасарала, - мовив Голден, - ласкаво просимо на борт. Якщо я можу чимось вам …
- Ви Наомі Наґата, - озвалася маленька, сухорлява жіночка.
Джим і Наомі перезирнулися, і старпом знизала плечима.
- Я.
- Як, блядь, ви тримаєте волосся в порядку? Я виглядаю так, неначе мій череп виїбав бабак.
- Ее…
- Задача побачити вас живими виконана наполовину. У нас немає часу розпускати соплі.
Наґата, ти зробиш мене красивою і жіночною. Голдене…
- Я інженер а не клятий перукар, - з ледь прихованою люттю відповіла Наомі.
- Мем, - повів Голден, - це мій корабель і моя команда. Половина з нас навіть не мають земного громадянства, так що ваших команд ми не сприймаємо.
- Нехай. Пані Наґато, якщо ми плануємо утримати цей корабель від перетворення на хмарку гарячого газу, то нам потрібно випустити заяву а я до цього не готова. Будь-ласка, чи не допоможете?
- Добре, - погодилась та.
- Дякую. І капітане? Вам, блядь, потрібно поголитися.
Розділ сорок перший: Авасарала.
Після «Ґуаньїнь», «Росінант» здавався суворим, похмурим і утилітарним. Плюшу на стінах не було, лиш піна вкрита тканиною аби пом’якшити кути і вугли, де солдати могли вдаритися при жорсткому маневрування корабля. На відміну він корично-медового аромату, повітря тут пахло пластиком і теплом військових рециклерів. Ні дорогих робочих столів, ні широких пасьянсових, ні особистого простору крім капітанського – розміром з кабінку вуличного туалету.
Більшість матеріалу вони відзняли у вантажному відсіку, роблячи так, аби ні амуніція ні зброя в кадр не потрапили. Хтось знайомий з марсіянськими військовими бортами міг здогадатись, де вони є. Для всі інших це був простір з вантажними контейнерами на задньому плані. Наомі Наґата допомогла змонтувати реліз – виявилось що вона непоганий візуальний редактор, а коли стало ясно що ніхто з чоловіків не може розібратися зі звуком – то звела і його також.