Цзилу, супроводжуючи Учителя, від нього відстав і здибав старця, що ніс через плече на палці кошик. Цзилу його спитав:
— Ви бачили Учителя?
Старий відповів:
— Ие томиш рук і ніг,
Не розрізняєш хлібних злаків,
То який твій учитель?
І, встромивши в землю палку, взявся полоти. Цзилу встав перед ним у поклоні зі складеними на грудях руками. Старий залишив Цзилу переночувати, зарізав курку, приготував просо, нагодував його і представив йому двох своїх синів.
Наступного дня Цзилу пішов і розповів про це Учителю.
— Це самітник, — сказав Учитель і послав Цзилу знов з ним зустрітись.
Прийшовши до нього і не заставши його вдома, Цзилу сказав:
— Не має правди той, хто не служить. Якщо не можна відкинути порядок поділу на старшого й молодшого, як можна допустити, щоб були відкинуті обов’язки володаря й слуги? Прагнучи досягти особистої чистоти, завдають шкоди цьому великому зв’язку. Для чеснотливого мужа служба — це виконання свого обов’язку, навіть коли вже відомо, що путь не можна здійснити.
Людьми, якими нехтували, були Старший Рівний, Молодший Рівний, Юйчжун, Іі, Чжу Чжан, Милостивий з Люся і Шао Лянь. Учитель сказав:
— Старший Рівний із Молодшим Рівним були людьми, що не відмовились від своїх прагнень і не зганьбили себе.
Він сказав про Милостивого з люся і Шао ляня:
— Вони відмовились від своїх прагнень і зганьбили себе. їх вирізняли тільки зрозумілість речей і обдуманість учинків, але не більше.
Він озвався також про Юйчжуня та Іі:
— Вони в своїй самотності вільно висловлювались, зберегли себе в чистоті і проявили гнучкість, віддаляючись від світу.
Але щодо мене, то, на відміну від них, я не визначаю заздалегідь, як мені можна чинити і як не можна.
Старший музикант Чжи віддалився до Ци, музикант Друга трапеза Гань віддалився до Чу, музикант Третя трапеза ляо пустився до Цай, музикант Четверта трапеза Цюе пішов у Цинь, барабанщик Фан Шу переселився на другий берег Ріки, музикант У, що грав на ручному барабані, переправився через річку Хань, помічник старшого музиканта Ян і Сян, що грав на камінному гонгу, відправилися за море.
Князь Чжоу сказав князю уділу Ау:
— Чеснотливий муж не ставиться зневажливо до своїх рідних, не змушує сановників нарікати на те, що їх не слухають; не нехтує старими друзями, якщо для цього нема серйозних підстав; не шукає в кому-не-будь одному всіх чеснот.
Було вісім чжоуських учених: Старший Да і Старший Ко, Другий Ту і Другий Ху, Третій Є і Третій Ся, Молодший Суй і Молодший Гуа.
Глава 19. Цзичжан
Цзичжан сказав:
— Досить уже того, якщо учений муж жертвує собою в мить небезпеки, думає про справедливість, коли здобуває, намагається бути шанобливим під час жертвопринесення і проймається сумом, перебуваючи в жалобі.
Цзичжан сказав:
— Коли не стійкі в чесноті,
Не віддані путі всім серцем,
Чи не однаково: живуть вони
Чи їх нема на світі?
Учні Цзися спитали в Цзичжана про те, як треба знаходити друзів.
Цзичжан спитав:
— А що каже про це Цзися?
— Він каже: «водіть дружбу з тими, хто для неї підходить, непідходящих уникайте», — відповіли вони.
Цзичжан сказав:
— А мені відомо інше: чеснотливий муж шанує гідних людей і терпляче ставиться до всіх інших, хвалить хороших людей і жаліє невмілих. Якби я мав великі чесноти, до кого я був би нетерплячим? А якби я був негідною людиною, мене знехтували б інші, і як тоді я міг би їх уникнути?
Цзися сказав:
— Неодмінні достоїнства має навіть мала Путь, але на ній, боюся, застрягнеш, прагнучи далекої мети, тому чеснотливий муж не тратить на неї своїх зусиль.
Цзися відповів:
— Залюбленим у навчання можна назвати людину, яка щодня усвідомлює свою недовершеність і щомісяця відновлює в пам’яті все те, чого навчена.
Цзися сказав:
— Ученість, твердість прагнень,
Допитливість, стурбованість усім близьким —
У цьому полягає людяність.
Цзися сказав:
— Ремісники, щоб виконати свою роботу, трудяться в майстернях, а чеснотливий муж, щоб знайти свою стежку, навчається.