для жінок. Особливо таких молодих. Проте, він додав:
– Я категорично за рівноправність. Але я пам’ятаю з останньої розмови, що вас костел не цікавить.
– Тому що так, – відповіла дівчина з ноткою агресії в голосі, а потім закинула тему. Ну от, тапилася, молода та язиката.
– Мене дивує те, що одного дня ти в магазині, другого – у церкві, а наступного – на дискотеці в
пожежній частині. – намагався він вийти із ситуації.
– Я Сільвія. – дівчина простягла йому руку. В екї була тепла та гарна шкіра.
– Косма.
Вона тримала його досить довго, щоб переступити межі пристойності, особливо в костелі.
– Файне ім'я! Польське? – запитала вона, все ще посміхаючись.
Ну що ж, не кожна дівчина є прихильницею Сенкевича8.
– Так, але маловідоме.
– Краще, ніж Брайян, так?
– Мені воно подобається, — відповів поліцейський. – То ти костельний? Костельна служниця?
– Та де там, не я, – засміялася Сільвія. - Мій батько. Але оскільки останнім часом у нього болять ноги, я йому допомагаю. Сьогодні знову провітрюємо, бо за зиму волога зайшла на стіни, чекали тепліших днів.
– Я чув, що у Вниках посада костельного служника передається від батька на сина.
– Напевно, від тих трьох учора під крамницею почув, так? Ну, це як сімейна традиція. Але Бог, якому
моя родина служить відтоді, як хтось у Вниках вперше махнув кропилом, не благословив мого батька. Сина у
нього не було. У нього три гарні дочки, з яких я наймолодша. А сестри розлетілись у світ широкий, одна на
Британських островах живе, друга офісний стіл у Варшаві береже, то залишилася лише я.
– Тобто спадщину сільського голови, ключ від ризниці та мотузку для дзвонів тобі передадуть?
– Будьте серйозним, чоловіче. Я втечу звідси, як тільки з'явиться нагода. Адже я не буду до кінця
життя продавати пиво, прибирати церкву і стежити за порядком на селі. Але скажи мені, ти прийшов
зустрітися з костельним. Для чого?
– Хотів перекинутися з ним кількома словами.
– Давай! Про що? Може я знаю? Я краще скажу тобі, ніж батько.
8
В "Потопі" Г. Сенкевича одного з братів Кемлічів звали Космою.
23
– Він не балакучий?
– Не любить чужих, — коротко сказала дівчина. – Мабуть, річ йде про зниклого, правда? Чи про ті
дурниці, яких вам вчора наговорили перед крамницею за дармове пиво?
– Вони розповідали легенди про сходження Ісуса з хреста і так далі. Я ж хотів про все це поговорити
з костельним.
– І пан вірить в це? Давай, розслабся. Два дні у Вниках, а накрутили, як на перше квітня. Неймовірно.
– Не ображай мене, я в це не вірю, але іноді в легендах є частка правди, напевно, вони звідкись
почалися.
– Знаєш, де їхній початок? Давай, я тобі покажу.
Сільвія смикнула Косму за руку і показала на двері в під'їзді. Вона дістала з сумочки великий ключ і
тихенько повернула його. Видно, що костельний з усім впорався, замок змазаний. Вони зайшли всередину.
Кімната була крихітною, з вікном, яке пропускало вузьку смужку світла. Біля стіни стояв стіл, на
ньому таз і глечик з водою, а поруч лежало сіре мило. Проте на вішалці, пригвинченій до стіни, було
вишукане вбрання в прозорій плівці: штани, сорочка, піджак, під ними туфлі. Він згадав учорашні розповіді
про приготований наряд на випадок, якщо Спаситель зійде з хреста. Косма стурбовано глянув на дівчину.
– Що це?
– А бачиш. Скажімо, ти зустрів би тут мого тата, а не мене. Батько не пустив би тебе сюди, бо не
любить чужинців. Пан би хитрував, тому що цікавість поглинає людей, я це розумію. Можливо, ти міг би
навіть увірватися силою і побачити все це. Ці ідіоти під крамницею вбили тобі в голову нісенітницю про те, що Ісус сходить з хреста, переодягається в готове вбрання, а після вбивства грішника вмивається, після чого
знову його треба прибити до хреста. Коли я так на тебе дивлюся, ти готовий у це повірити.
– Не перебільшуй, — буркнув поліцейський.
– О так, тепер я бачу. Але ти тут зі мною, і я тобі все розкажу. Батько – костельний, інших помічників
у пароха немає. Іноді важко знайти міністранта. Хлопці радше будуть грати у League of Legends або Diablo, ніж бігатимуть у стихарі. Іноді настає момент, коли треба залишити косіння трави чи фарбування паркану і
іти зі священиком на останнє помазання чи допомогти з похоронами. Тоді батько швидко знімає робочий
одяг, вмивається, і в нього вже є готовий одяг , щоб допомогти священику. Тобі б не хотілося, щоб чоловік у