Выбрать главу

— Шо ви так довго робили? Ти така червона на лиці, ніби загоряла.

— Йой, кума, знаєш Віліма, так мене зденервував, ледве знайшов. Па, біжу, Ловро мене чекає. Все йому виллю на голову.

Доки Ловро чекав Іту, яка мала повернутися із чудодійним лосьйоном для росту волосся, перевіряв списки, які вчора звіряли, і з нуду і цікавості порівнював їх із пропозиціями, які вони отримали від різних організаторів на Весільному ярмарку в Бочарському домі.

На цінниках із пропозиціями фото-послуг не затримувався: його дружба, як і належиться за традицією, взяв усе на себе, але йому було приємно, що саме серед ярмаркової реклами знайшов фотостудію, яку вони й самі обрали. Пропонований пакет включав 2 альбоми з екошкіри зі світлинами 20 х 30 і панорамними фотокартками, разом 100 штук, альбом «Хензо» з 200-ма світлинами 13 х 18, два менших альбоми для батьків і дружбів з дружками (електронна обробка, CD, сепія, колоризація, рамки тощо), сукупно близько 1000 світлин. Фото для листівок із подяками гостям були включені в ціну пакету, але чотиригодинне відео з кількома вступними кліпами (одягання, поїздка до нареченої) — ні. Ціна була прийнятною — лише 12 900 кун. Менш ніж дві тисячі євро. Дружба знав власника фотостудії, який йому, звісно, зробить знижку.

Пробіг очима пропозиції прикрас, антицелюлітних вправ, танцювальних курсів для наречених і батьків, весільного шатра, лімузину, олдтаймера[9], вібратора для відновлення здорової форми, за допомогою якого наречена досягне статури королівни, етно-бутика з етно-сукнями і костюмами, краватками «кроата», «щоб знати, хто ви», а зупинився на чомусь, що було для нього абсолютно незрозумілим: унікальні вироби з морчичами[10] і запрошення у пробірках.

Про оркестр уже домовилися, і тепер Ловро лише перевіряв, чи не забагато за нього заплатили. Виявилося, що ні, а всі пропонували здебільшого однаковий репертуар весільних пісень, що включав танцювальну музику, загорську, славонську, далматинську[11], стару міську. Уже з керівником оркестру домовилися викинути севдалинки[12] і всі східні мелодії.

Йому було приємно, що загребцям пропонують зали в Писаровині, Беловар-Моравчі, Новаках Бістранських, Лучкому і Крапині. Звичайно, з безкоштовною автостоянкою.

Бачив, що є й зали, які вміщають 650 чоловік, і помітив також скромну пропозицію Клубу літераторів для романтичного весілля з унікальною гастрономічною пропозицією і поглядом на головну площу.

Пропустив пропозиції весільних суконь розміру XXL і парадних босоніжок з дорогим камінням, наявних у продажу до 46-го розміру, але з цікавістю прочитав назви брендових суконь на цей рік: Паїс, Паісії, Пальма, Пантер, Парабола, Параї, Париж, Пекуа, Пасео, П’єдестал, Пенелопа…

Потім узяв меню, яке вони ухвалили, і спинився на закусках. Хоч убий, не міг зрозуміти, що таке «штруклі по-далматинськи», і не знав, чому він на них пристав. Урешті, коли він уже буквально закипів від «сервірованих свіжих фруктів на дзеркалі», зайшла Іта і наказала:

— Розбирайся! Не можу на тебе такого облупленого дивитися.

Ловро слухняно скинув футболку і запротестував:

— Іта, ми на закуску вибрали якусь фігню. Шо то за «штруклі по-далматинськи»? Народ нас засвистить.

Іта не відповіла, відвела його у ванну кімнату, наказала зігнутися над ванною, про всяк випадок заплющити очі і, багато не балакаючи, вилила йому на голову половину вмісту пляшки.

Дивно запахло.

— Тепер то втирай, потім я тобі решту виллю.

Ловро потер.

— Слизькається, бридке.

Іта мстиво вилила на голову решту. Тоді взяла паперові рушники і витерла з голови рештки тягучої рідини. Важко всотувалося, витратила половину рулону. Ретельно йому витерла голову.

— Тепер вмийся, голову не рухай.

Залишила його у ванній кімнаті і повернулася до кухні. Ловро за якусь хвилину прийшов за нею. Іта спершу оніміла, потім скрикнула.

— Мати рідна, як ти сяєш! Мигалка!

Не встигла стулити рота. Було чути, як хтось біжить подвір’ям.

— Іта, Іта, Іта!

Зашаріла Циліка влетіла в кухню.

— Іта, Вілім ся змилив і налив тобі «поліроль» для полірування надгробків, не…

вернуться

9

Старий раритетний автомобіль.

вернуться

10

Традиційні хорватські приморські прикраси, зазвичай сережки, у формі голови негра, виготовлені з напівкоштовного каміння чорного кольору.

вернуться

11

Загор’є, Славонія, Далмація — хорватські регіони.

вернуться

12

Севдалинка — боснійська міська народна пісня орієнтального звучання.