З голосним криком, здіймаючи мечі, сокири і палиці, люди лорда Рала, що знаходилися зовні, помчали по зруйнованому мосту і увірвалися всередину. Солдати Ордена кинулися їм назустріч, і задзвеніли мечі.
Келен побачила, як по протилежних сходах на галерею піднімаються солдати.
— Вперед! — Прокричала вона жінкам. — Нам потрібно йти звідси.
Тримаючись для збереження рівноваги за перила, Келен побігла вниз по сходинках. За нею послідували інші жінки. Річард побіг до них, щоб зустріти дружину внизу. Він кинув їй короткий меч з обтягнутим шкірою руків'ям. Келен спіймала зброю якраз вчасно, щоб повернутися і зустріти біжучого їй назустріч солдата.
Оуен пробрався через закипаючу навколо сутичку до жінок.
— Швидше! — Прокричав він їм. — До воріт! Біжіть!
Наказ Оуена підігнав жінок, і вони побігли через двір. Досягнувши місця сутички, деякі жінки замість того, щоб бігти мимо, стрибнули на спини солдатів, що билися з Оуеном і його людьми. Вони кусали їх ззаду, били по головах, видряпували очі. Солдати, не соромлячись, розправлялися з ними, і кілька жінок були відразу ж жорстоко вбили. Але це не зупинило їх подруг по нещастю від участі у битві.
Якби вони побігли до воріт, то змогли б врятуватися, але замість цього жінки з голими руками кидалися на солдатів. Вони занадто довго пробули в рабстві у цих людей. Келен могла тільки уявляти, через які муки пройшли ці жінки, і не могла сказати, що засуджує їх. Вона сама ще з труднощами могла пересуватися і змушувати своє тіло бути слухатися її волі, інакше б приєдналася до них.
Обернувшись на звук, Келен побачила чоловіка, що йшов прямо на неї. Вона впізнала його сплющений ніс. Наджар — права рука Ніколаса. Той, хто приніс її в табір. Поки чоловік підходив, на його обличчі заграла брудна посмішка.
Мати-Сповідниця могла б використати свою силу, але побоювалася їй зараз довіряти. Замість цього вона вихопила з-за спини меч і встромила його в живіт Наджар. Остовпівши, з широко розкритими очима, гігант стояв прямо перед нею. Вона відчувала сморід його дихання. Келен повела руків'я меча в бік. Рот гвалтівника широко розкрився. Він задихався, боячись зробити глибокий вдих, боячись поворухнутися і заподіяти собі ще більшу біль. Тоді Келен зціпила зуби і описала руків'ям меча півколо, розсікаючи його нутрощі.
Коли негідник сповз з меча, вона заглянула в його перелякані очі. Захрипівши від болю, чоловік впав на коліна, намагаючись з'єднати руками краї смертельної рани. Він і не припускав, що Келен знала про те, чого він хотів, що обіцяв йому Ніколас. Гвалтівник. Тепер повержений. Розкидаючи свої нутрощі по землі біля її ніг, Наджар впав обличчям вниз.
Келен повернулась для нової атаки. Річард був зайнятий, прорубуючись крізь солдатів, які намагалися оточити його, поки він захищав ворота. Інші визволителі — воїни Річарда — зайшли до них ззаду, відрізаючи шлях ворогові до відступу, як учив їх лорд Рал.
Неподалік Келен побачила Оуена. Хлопець стояв посеред убитих і тих, що билися, дивлячись через бурхливу битву на людину, що тільки що вийшла з однієї з дверей під балконом. У амбала була рідкісна чорна борода, голена голова і кільця у вусі і ніздрі. Його руки могли товщиною зрівнятися з деревами, а в ширині плечей він у два рази перевершував Оуена.
— Лучан, — сказав Оуен сам собі.
Він дивився через відкритий простір в оточенні укріплень, повз людей, захоплених жаром битви, крізь крики і блискотіння клинків, крізь мелькаючі в повітрі мечі й сокири, але ніби нічого не бачив. Його очі свердлили побачену людину.
Обличчя молодої жінки з'явилося в темному проході за спиною Лучана. Він повернувся і прогарчав їй наказ піти назад, поки він подбає про маленьку людину, що прийшла з її села.
Коли Лучан повернувся, Оуен вже стояв перед ним.
Амбал розсміявся і підніс кулак до губ.
— Чому ти не біжиш назад у свою нору?
Бандакарець нічого не відповів, навіть не повів бровою, почувши знущальний тон ворога. Він просто з ненавистю, як Річард його вчив, кілька разів всадив кинджал у груди чоловіка, перш ніж той встиг відреагувати. Лучан недооцінив Оуена. Це коштувало йому життя.
Жінка вибігла з дверей і зупинилася перед тілом колишнього господаря. Вона дивилася на нього, на руку, відкинуту вбік, на іншу, лежачу на закривавлених грудях, на невидющі очі. Вона підняла очі на Оуена.