Выбрать главу

Спочатку відкрив розділ «Події реальні», створив у ньому нову теку «Спортпрогноз». Не втриматися також зазирнути до теки під назвою «Ліщинівка». Що ж там зараз коїться? На подив, життя в селі ніскілечки не змінилося без мене. Дідусь із бабусею сиділи на ґанку, тішачись, який у них розумний пес, а Полкан тим часом виганяв з двору сусідського півня. Дмитро вперто студіював свої книги і невдоволено бурмотів, коли бабуся наказувала приглянути за гусьми. Оксана старанно мела віником подвір’я й водночас розмовляла з кимось по телефону. Мені захотілося почути її голос, побачити грайливу усмішку...

Справді, незвичайне літо в мене було цього року. Сидячи в квартирі на п’ятому поверсі, мені здалося, що я все літо провів у Харкові, нікуди не їздив, а все, що було — наснилося. Буває ж таке: прокинешся і ще довго не можеш второпати, чи ти ще уві сні, чи вже в реальному житті?

Я клацнув мишкою і опинився в розділі «Події бажані», створив течку «Оксана», помістивши туди свій номер телефону. Програмі було цього замало, і вона тут же порадила вказати бажаний час дзвінка. Нині — за четверть третя. Не довго міркуючи, виставив рівно 15:00. Повернувся до теки «Спортпрогноз» у розділі «Реальні події». За мить промайнули результати всіх ігор, суми виграшних ставок, перелік футбольних команд, що мають зустрітися найближчими днями.

Я ще не визначився, що робитиму з грошима, не подумав, як пояснюватиму батькам, звідки вони в мене беруться, адже такі заробітки викличуть підозру як з боку Андрія, так і з боку батьків. Але на все це ще буде час.

Скопіювавши перелік футбольних команд, я створив нову папку в розділі «Події бажані». І тут я зайшов у глухий кут: не міг зметикувати, як саме слід форматувати події? Яка команда повинна виграти і як це позначити? Усі спроби програма коментувала доволі скупо: «Неправильно заданий режим». Ось тобі й маєш! Аж у жар кинуло. А я вже гроші почав рахувати. Та все ж, якщо існує «Неправильно заданий режим», то повинен існувати й «Привильно заданий режим». Озвався мобільник.

— Привіт! Як доїхав? — впізнав голос Оксани.

— Нормально.

— Щасливий. Вдома. І одразу за комп’ютер?

— Так.

— Село пусткою стало. Ти мені телефонуватимеш?

— Як там Олег? Не давав про себе знати?

— Засипав есемсеками. Обіцяє восени приїхати до Києва. І ти приїзди! Ото буде зустріч!

— Таке говориш, як наче це проїхатися з Ліщинівки до Ворскли. Олега відпустять одного?

— Та ні ж бо! Він з батьками. Вони часто навідуються до столиці: батько якісь справи вирішує, а Олег за компанію.

— Для Олега це реально, а мені годі й мріяти.

— Не сумуй. Рік пролетить швидко. Побачимось.

— Оксано, ти не уявляєш, як мені радісно чути твій голос.

— Ти також телефонуй. Обіцяєш?

 Обіцяю…

Зв’язок раптово перервався. Схоже, в Оксани скінчилися гроші на рахунку. Мені стало соромно, що через мене вона виговорила останнє. Якби не «Вікно», то вона б і не зателефонувала. Але передзвонити не наважився, було ніяково. Все ж таки не слід зловживати можливостями програми.

Потому розмовляв з Андрієм: обговорювали, на які футбольні команди слід ставити. Так, за телефонною балаканиною, непомітно плинув час. Незабаром повернеться з роботи мама, а в мене ще нічого не готово. Але як на диво правильне вирішення проблеми спало на думку зовсім несподівано. Виявляється, все дуже просто. Достатньо було перейти до розділу «Події майбутні» й створити течку «Спортпрогноз». Все це зайняло пару хвилин. І переді мною, в чітко розграфлених таблицях були розписані результати футбольних матчів на місяць, а може, й далі, я не рахував.

Я відсунув клавіатуру вбік і заходився переписувати результати.

Андрій довго не наважувався зробити такі ж самі ставки, як і я. Ледь не посварилися біля кіоску. І тоді він вирішив питання так: не шкодуючи ще двох гривень, зробив першу ставку по-своєму, а за другим разом — так, як радив я.

З того моменту час для мене зупинився. Тільки й думок — про результати розіграшу.

Наступного дня я з’їздив до школи, щоб отримати підручники. Потім занурився в інет, бо надибав купу інформації про колайдер. Цей проект не давав мені спокою. Зрештою, я ж повинен знати, чого варте моє «Вікно» в порівнянні з дослідженнями науковців усього світу?! Безладно розкидана інформація в мережі була схожа на смітник: поряд зі статтею професора були побрехеньки про кінець світу, послання інопланетного розуму і таке інше. Я перескакував із сайту на сайт і поступово зрозумів таки мету, яку поставили перед собою вчені. Отже, в моїх руках насправді був такий собі колайдер в мініатюрі.