Отже, робота сновиддя використовує дуже незвичайний спосіб транскрипції думок сновидця; це аж ніяк не дослівний і не познаковий переклад, не добір за якимсь правилом, коли, наприклад, лишаються тільки приголосні, а голосні щезають, і навіть не те, що можна було б назвати представництвом, коли один елемент неодмінно має репрезентувати кілька інших, — а щось зовсім відмінне й набагато складніше.
Другий результат дії роботи сновиддя — це зсув. На щастя, ми його розглядали й раніше і вже знаємо, що зсув є наслідком самої цензури сновиддя. Зсув набирає двох форм: по-перше, латентний елемент заступає не якась його частина, а щось іще дальше, щось ближче до натяку; по-друге, психічний акцент переходить із важливого елемента на якийсь інший, неважливий, тож сновиддя змінює свій центр і видається дивним.
Заміна через натяк трапляється в нашому мисленні й тоді, коли ми не спимо, але є певна різниця. У стані неспання натяк має бути ясним і зрозумілим, а замінник — пов’язаним за змістом із властивою думкою. Навіть дотеп часто послуговується натяком, причому нехтує умову наявності обов’язкового асоціативного зв’язку за змістом, заступаючи його незвичними зовнішніми асоціаціями, як-от схожість звучання, багатозначність слова й т. ін. Зате умови зрозумілості він тримається цупко: дотеп утратить усяку силу, коли зворотний шлях від натяку до справжньої суті потребуватиме чималої праці. Але в сновиддях натяк через зсув вільний від цих обох обмежень. З елементом, що його він заступає, натяк пов’язаний якнайповерховіше і якнайвіддаленіше, і тому стає незрозумілий, а коли все ж з’ясувати той зв’язок, тлумачення полишає враження невдалого дотепу або силуваного, абияк склепаного пояснення. Адже цензура сновиддя тільки тоді досягає своєї мети, коли їй щастить перешкодити знайти зворотний зв’язок від натяку до властивої думки.
Зсув акценту як засіб вислову думок трапляється дуже рідко. Ми часом удаємось до нього, коли не спимо, для досягнення певних комічних ефектів. Я можу дати вам уявлення про те враження плутанини, яке він створює, нагадавши оповідку, як в одному селі був коваль, що скоїв злочин, який тягнув за собою смертну кару. Суд постановив, що коваль винен, та оскільки він у селі один і без нього не обійтися, зате в селі є аж три кравці, одного з них треба повісити замість коваля.
Третій спосіб дії роботи сновиддя психологічно найцікавіший. Він полягає в перетворенні думок у зорові образи. Добре пам’ятаймо, що не кожна з думок сновиддя зазнає такої трансформації; чимало з них зберігають свою первісну форму і з’являються навіть у явному сновидді як думки або як бажання; до того ж і зорові образи — не єдина форма, у якій виражаються думки. Але ці образи — найістотніше в утворенні сновидь; як нам уже відомо, ця частина роботи сновиддя — друга найхарактерніша риса сновидь; крім того, ми вже знаємо, що окремі елементи сновиддя мають своє «пластичне конкретне зображення».
Ясно, що цей спосіб дії аж ніяк не легкий. Щоб зрозуміти, які ж його труднощі, вам треба уявити собі, ніби ви взялися замінити провідну політичну статтю з газети низкою ілюстрацій. Ви будете змушені перейти від алфавітного письма до ієрогліфічного. Коли в тій статті йтиметься про осіб і конкретні предмети, то ви їх легко, а може, й з певною вигодою заміните картинами, але на вас чекають труднощі, коли доведеться зображувати всі абстрактні слова і ті частини мови, які вказують на зв’язки між певними думками, як-от частки, сполучники і т. ін. При абстрактних словах ви зможете зарадити собі з допомогою найрізноманітніших хитрощів. Спробуєте, наприклад, передати текст статті іншими словами, які, може, незвично звучатимуть, зате будуть конкретні і їх буде легко зображувати. Тоді ви пригадаєте, що більшість абстрактних слів — це колишні конкретні, первісне значення яких уже згасло, і тому ви скількимога часто повертатиметесь до первісних конкретних значень цих слів. Ви радітимете, коли «володіння» певним об’єктом вам пощастить зобразити як справжнє тримання його в руках. Те саме робить і робота сновиддя. Тож за таких обставин навряд чи можливо висувати високі претензії на точність зображення. Не чіплятиметесь ви до роботи сновиддя й тоді, коли вона, приміром, намагатиметься якийсь важкий для зображення елемент, як-от злам подружньої вірності, замінити іншим зламом, наприклад зламаною ногою.[24]
24
Коли я коригував ці сторінки, мені випадком потрапила на очі газетна стаття, яку я подаю тут як несподіване підтвердження поданих вище міркувань.