От Ленін. Що свого часу длітільне пребиваніє в ссилкє дикорастущих народностей привело й Ілліча до того, що він вибрав навіть спеціальний псевдонім, яким і підписувався так: Блядімір Ілі Члєнін. Тайна цього імені ще й досі правильно не розкрита, хоча саме вона впослєдствії привела Ілліча к страшной нехорошій болєзні вслєдсвії смерті од неї.
От Ленін. Є серед нас й такі, що зараз вважають, що Ілліч потім в німецькій ссилці не міг утриматися також, про що свідчать любовні листи Інесси Арманд. Що він там благодаря чому був заражонний німецькою розвідкою на погану болєзнь. Дурниці. Нехай би краще ще раз пригадають, а я їм напомню: що есеркша Капланша стріляла в вождя революції отравленими кулями. І подумав би, чим ті кулі і де в неї були нею предварітільно зараженні, якими ужасами.
Я цим не хвастаюся, але лічно щитаю, що це теж ще одне моє історичне відкриття в історії марксизма-лєнінізма. Бо хоч Капланка й ніколи не була врачом, но була вона теж по національності отравітільшой.
Я цими відкриттями не желаю прославиться, а наоборот – мені просто дуже прикро, що скільки в нас в країні інстітутів марксізмів-лінінізмів з многими тисячами научних вчоних, но жоден з них не додумався сопоставить прості цифри з фактами, про які я повторяю в назіданіє їм.
... і от риженька старається, вже щосили предварітільно проізвіла вже й суліко синхронізірованими толчками, (як хто не знає, що це є насправді, куди й чим ті толчки давлєють, той лучче б ніколи не співав таку популярну в народі грузін пісню), при чому, що аж крохмаль з неї посипається, саме він не позволив мені побачить, проконтролірувать рот, що вона при цьому раптом дуже сильно взяла і вдихнула ним в себе повітря, надула свої рижі щоки, і замість того, як положено і проінструктірувано, втягувать їх, позволила несанкціонірувано наоборот – раптом як надме їх не по-людському, а потім рєзко так, з піддувом, з писком – як не впотребить увесь цей воздух в обратному направленії, дмухнула в Сталіна, як в тромбон.
Превратя цим його фактіческі за задумом і по наущенію Берії із Вождя в Йобсипа Виссеріоновича Сцаліна...
Що навіть Політбюро в страшном страхє од цього одскочило од своїх підглядальних дірок. І не ошиблось. Хто ж міг таке предвідіть? Коли ж оно навіть Черчіль, диявольський хитрий політік, але й він ні разу не додумався, наприклад, дмухнуть назад в свою сигару!
Як не закричить вождь, уперше за все своє трудове життя ощутівши щастя...
А скільки було тих щасть? Вистражданнєйших у алатайок чи в алеуток під видом гостєприїмства – ніхто вже не скаже. Бо, мабуть, йому не треба було так гучно це робити, бо огольонні його нерви обожжонні виснаженням невпинної роботи на благо труда і міра, певно, не видержали – вдула ж в нирку йому, пользуясь уретрой, минуя діафрагму й селезьонку непосредственно ув грижу, развєтвляясь крізь печень.
Так він крикнув оргазмом в бронєколпак, чим мало не лопая цим товсте скло, ще це було чути й крізь непроніцаємую його сталь, так тяжко, що взяла й ожила навіть його ліва рука (спаралізована ще з часів ленінізму).
А оркестр же грає, накочуючи хвилі «Лісового озера» превозмагая, сотрясая собой відчуття музики, бо Берія самолічно, не одриваясь од глазка наблюдєнія, вільною рукою почав діріжирувать музикантами, хоч би якось заглушить той роковой вопль.
Згадує Хрущов, М.С.:
– Я пережив дві чи три партійні чистки, я пережив дві не мєнєє страшні війни, в тому числі Гражданську й Вітчизняну, я пережив Волочаївськії дні, Тамансько-Турксібський поход, блокаду Києвського окруженія, Курську дугу лічно, й двічі Сандомирський плацдарм, но ні разу не чув дужчого звуку навіть штурмуя Рейхстаг – страшнішого звукового моменту за крик Вождя в мене не було ніколи.
... вождю плохо, бо йому погано, вождя понесли з броньованої ложі в броньоване Кунцево, но чомусь свіже повітря дачі йому вже не помагає. А собрать консиліум ні з кого, бо всі врачі оказалісь унічножені як нація внаслідок їхнього отравітільства, і з ними справедливо розправилися, щоб не було якого врєдітільства на місцях, тому консіліум зібрався ісключитільно із сотрудників Політбюра, не імєющих медобразованія, чим і хотіли його лікувати. Щоб воно підтвердило діагноз по причині болєзні общая гіпертонія.