Тут треба зупинитися й подумать про ворогів те, що проста сімнадцятилітня дівчина ще через юний свій вік ще не встигала бути ворогом. І ця думка радувалася за Вождя. Що він із нетерпінням очікував тепер на нову свою хворобу. Щоби повторити експеримент в умовах цілковитої медичної загрози відсутності її в значенні присутності.
І от ця мить жадана наступає, і знову сезонний грип, і ніякі ліки не допомагають, навіть секретне червоне вино «Саціраволкзані» із однойменного таємного високогірного села Грузійї, щоб туди не змогла дістатися будь яка отрута в напої для вождя – навіть такі сильно ефективні ліки не могли вже допомогти йому, навіть у будучи підігрітому на газу стані.
І тоді вождь викликає із кухні, із запічку просту чаєрозливщицю, яка ніжно подає йому мікстуру й запивання. А, головне, огортає його шию ласкою і шаллю.
І що?
І, здавалося б, вождь усіх народів планети імені Землі, а пройнявся він простою людською піклотою і враз узяв і ожив. На зло й горе усім своїм заздрісникам і ворогам.
І не тіко видужав, а й омолодився усім своїм тілом і всім тим, що при ньому положено.
Бо законна дружина набагато шкідливіша для здоров’я, ніж беззаконна. Яка не стоїть під загрозою застрелитися і тим компрометувати свого чоловіка, тим самим постійно тримаючи його в напрузі. За що? За те, що вона не захотіла привселюдно коритися наказу Вождя і тим самим позоря його до такої міри, якою буває вища міра публічного самогубства.
Своїм новим здоров’ям Сталін, правда, засмутив Берія, бо той міг передбачити все. Но тільки не такого оздоровчого ефекта. А це значило, що довше доведеться йому ждать, коли він замінить собою при владі Батьківщини.
–Шо ж ти прохлопав? – лаяв він Вуласіка. – Як ти не замітив в постілі її оздоровчого ефекту?
–Я не осмілився після вас щось інше замітити, – виправдовувався щосили той.
Бо Вождь ставав щасливий, як ніколи, як наче після смерті своїйой жони Олілуйовой. Бо ще був у шоку од її зненацької несанкціонованої смерті, яка вмиг обросла такими страшними чутками. Які були набагато страшніші самого факта смерті. Природно, що він не міг такого подарувати своїй покійниці, і тому шукав сатисфакції компенсацій на стороні.
І отут появляється волшебниця його здоров’ю, вистражданому на полях класової боротьби. Що він не встиг отямитися як слід.
Но й на чуже щастя завжди знайдеться чорний заздрісник, а саме товаріщ глибокого дитинства Янукадзе. Який упізнавав дівчину своєї колишньої мрії із Зачелябінсксся. І тому необачно вирішив запропонувати усім її трьом фаворитам, включая Берія й Вуласика щось типа групенсекса.
Но не встиг він навіть ще й подумати про таке, як вумить був поставлений на Політбюро як розпусник і сибарит в особливо крупних розмірах. А це значить, що тут вже не допоможуть ні колишні нерушимі дружби, ні кровно-кавказькі зв’язки, ні спільна перво-революційна діяльність в межах приходської семінарії. Словом піддали його засланню з метою розстрілять його в ньому, що й було виконано з честю.
Після чого Берій і його Вуласик почали хутко підтягувати хвости в сенсі не перешкоджанню почуттям емоцій, які все повнокровно охопили Вождя й чайо-роздатчицю.
До такої їхньої міри, що коли Ріхард Зорге додзвонився до Сталіна аж із Токіо (бо вже й аж там всі знали) й попередив, що війна почалася, Сталін навіть не звернув на це аніякої навіть уваги. За що хороброго розвідника-чекіста самураї тут же стратили, харакіря його при цьому.
Дивний є той факт, шо війна устигла перетворитися з Другої світової у Велику вітчизняну, а Сталін і це отвєргав. Заперечуй тим самим її факт на право існування. Німець уже ломиться під Москву, а Сталін перебуває в ейфоріях ніжностей.
І це неправда брехунів, які гидять на вождя, що, мовляв, він утік з предфронтової столиці аж у бункери Куйбишева, і доказом тут служить простий факт, що він не міг собі позволить цього у вигляді факту покидання своєї дєвушки, що могло його опустить ув її очах любві.
І тому він оставався в Москві. Ні на п’ядь не оставляй її супротивнику. От що таке велика любов в масштабі найстрашнійшого в людстві кровопролиття. І завдяки чого була нами виграна перемога? Лише завдяки бадьорості розуму вождя.
Якую він здобув завдяки кого? Завдяки простій, здавалося б, забайкальській дівчині, яка неустанно з усіх сил омолоджувала вождя собою, не щадя її при цьому.
Й от що дивно, шо історики на все, що можна, звернули у війні увагу, а на такий простий людський фактор факту не звернули. Ми все знаємо, наприклад, про Проскрьобишева і його велику роль в боях, а про головну причину – ні. І тут доказом слугує простий факт, що Проскробишов, якби й хотів, то не зміг би замінить собою просту ПеТеУшницю в світовій ролі Перемоги.