Але сам факт того, що О’Рурк вдався до такого підлещування через навмисне хибну інтерпретацію американської історії, мав би збентежити спостерігачів з усіх політичних груп. І не лише О’Рурк удався до цього серед демократів. Сенатор від Нью-Джерсі Корі Букер заявляв: «У нас є системний расизм, який роз’їдає нашу націю — від охорони здоров’я до кримінального права. І можна звернутися до нашого рабовласницького минулого, проте, Боже мій, наша система кримінального права така расово упереджена, що в ній нині під наглядом більше афроамериканців, ніж їх перебувало в рабстві у 1850 році». Мер міста Саут-Бент у штаті Індіана Піт Буттіджедж так само обвинувачує в усіх проявах нерівності історію Америки: «Ми знаємо, що грабунок багатьох поколінь нащадків рабів є складовою частиною нашого життя, від житлового забезпечення й охорони здоров’я до освіти й зайнятості, — і це фактично розселяє нас по двох різних країнах». Його необізнаність в історії почалася ще до президентської кампанії: 2014 року Буттіджедж казав: «Люди, які написали Конституцію, не розуміли, що рабство — це погано». Колишній віцепрезидент [та президент США станом на 2021 рік] Джо Байден безтурботно повідомляв повній уваги аудиторії, що «англійська юридична культура, культура білих чоловіків» відповідає за несправедливе ставлення до жінок у США, і гаряче додавав: «Її слід міняти, міняти!».
Якщо Америка бажає залишитися великою, то ця велич вимагатиме пильного вдивляння в її історію — як у темні, так і в славні її сторінки. Це означатиме каяття в наших гріхах, але також і прославлення наших чеснот і перемог. Це означатиме відкидання спрощеної антиамериканської версії історії дезінтеграціоністів і прийняття повноцінної уніоністської історії США. Якщо ми не об’єднаємося навколо спільного минулого, в нас не буде спільного майбутнього.
Епілог
У 2016 році президентська кампанія Дональда Трампа проходила під простим гаслом «Зробімо Америку великою знову». Не зовсім ясно, що він мав на увазі під цими словами: прибічники Трампа кажуть, що він висловлюється влучними афоризмами, його противники — що він видає безглузді фрази, які годяться хіба для наліпок на бампери, — але менше з тим, гасло виявилося популярним. Це тому, що у своїх серцях американці справді вірять у минулу велич своєї країни. Ми не завжди дотягувалися до ідеалів величі, але завжди були великою нацією. Докази цієї величі можна знайти в Декларації незалежності, Конституції Сполучених Штатів, Північно-Західному ордонансі, працях Джефферсона, Медісона і Вашингтона, доктрині Монро, Громадянській війні, «Позолоченій добі», обох світових війнах, а також у холодній війні та війні з тероризмом. Від перемоги над нацизмом і комунізмом до польоту людини на Місяць, від аграрних початків США крізь промислову революцію й до інформаційної доби — Америка завжди була великою.
Що дає американцям підстави так вважати? Те, що для більшості американців біографія Америки є оповіддю про її надзвичайну і безприкладну засадничу філософію з унікальною барвистою і строкатою культурою, — і те, що їхні ідеї знаходять прояв у її історії дедалі частіше. Для більшості американців сутність Америки полягала і полягає у проголошеному Декларацією природному праві, яке має коріння в людській здатності до мислення, у рівності прав перед законом, у тому, що особисті права існували до встановлення влади, у владі, чия легітимність походить від угоди людей і чиїм обов’язком є захист прав людей, — а також у конституційних структурах, покликаних утілювати ці принципи. Для більшості американців сутність Америки є і завжди була в релігійній свободі, свободі слова, самозахисту, економічній свободі — їх упроваджують і захищають соціальні інститути, які прищеплюють людям чесноти. Для більшості американців сутність Америки полягає і завжди полягала в поступовому виконанні цих грандіозних обіцянок, впровадженні прав і розбудові інститутів для всіх, хто населяє Америку.
Багато хто з нас, напевно, ніколи й не замислювався над цим. Можливо, ми просто дивилися на прапор, що майорить на вітрі, — і відчували це; споглядали парад на Четверте липня — і знали це. Можливо, ми ніколи не замислювалися глибоко над тим, що наш прапор означає або заради чого наші батьки-засновники ризикували життям, коли підписували Декларацію незалежності. Можливо, багато хто з нас не думав і про слабкі сторони Америки — про всі ті випадки, коли ми поводимося не гідно наших обіцянок, нашої Декларації, Конституції, наших церков, наших ближніх і нашого прапора. У цьому винні ми самі. Але не Америка. Америка завжди була великою — дарма що ніколи не була ідеальною. Америка два століття поспіль рухається вперед до більш досконалого союзу, проте цей союз був заснований на вічно істинних принципах добра, висаджених у ґрунт культури прав і обов’язків, де вони зрештою дали пагони найвеличнішої нації в історії людства.