У своєму листуванні зі Сталіним та Черчиллем у жовтні та листопаді 1944 р. Рузвельт запропонував не менше десятка можливих альтернатив: Афіни, Пірей, Салоніки, Єрусалим, Стамбул, Рим, Александрія, Кіпр, Мальта і Французька Рив’єра. Вісімнадцятого листопада президент звернувся до Сталіна, зазначивши, що має застереження щодо Чорного моря через необхідність проведення кораблів через Егейське море та Дарданелли. Рузвельт припустив, що Сталін може приїхати на узбережжя Адріатики залізницею, а звідти на судні до Італії чи Сицилії, щоб можна було провести конференцію або в Римі, або в Таорміні. Він також запропонував відкласти конференцію до своєї інавгурації 20 січня 1945 р.
Як і можна було сподіватися, Сталін не заперечував проти відкладання конференції. У телеграмі від 23 листопада 1944 р. він прийняв дату наприкінці січня — на початку лютого 1945 р., але, посилаючись на поради своїх лікарів, відмовився обговорювати будь-яке місце, крім Чорноморського узбережжя. Радянський лідер не поспішав: усе йшло за його планом. Того дня, коли він писав Рузвельту, його війська заглибилися в Чехословаччину та Угорщину, захопивши місто Токай із його знаменитими виноградниками. Рузвельт майже втратив надію, що Сталін виконає обіцянку, надану йому в Тегерані, що наступна зустріч відбудеться ближче до американської території. Тоді, подивившись на скалічені ноги президента, радянський лідер пообіцяв, що наступного разу він приїде до президента, а не навпаки[35].
Рузвельту нічого не лишалося, крім як розпитати Гаррімана про можливі місця зустрічі в Чорноморському регіоні. Шостого грудня той доповів Вашингтону: «Двоє з наших офіцерів морських сил улітку відвідали Ялту та Севастополь. Вони повідомляють, що в Ялті є багато великих і добре обладнаних санаторіїв і готелів, не пошкоджених за німецької окупації. За російськими стандартами місто надзвичайно охайне та чисте. Гавань невелика, тож сумнівно, що вона є достатньою для безпечного швартування великого морського судна. Клімат узимку помірний. Середня температура в січні-лютому близько 39 градусів за Фаренгейтом[36]. Місто дивиться на південь, а високі гори захищають його від північних вітрів».
Так Ялту вперше запропонували як місце зустрічі. Пізніше виявилося, що інформація про масштаби руйнувань у цьому районі була неправдивою, але для тих, хто читав телеграму Гаррімана у Вашингтоні, місто здавалося гарним вибором. Таким, безумовно, було і враження Рузвельта. На підставі доповіді Гаррімана він написав Черчиллю 9 грудня, посилаючись на Ялту як місце, де можна розмістити делегації союзників на суходолі.
Гарріман зробив останню нерішучу спробу переконати Сталіна зустрітися ближче до американських берегів в особистій розмові 14 грудня. Сталін пообіцяв порадитися з лікарями, але пізніше повідомив Гаррімана через Молотова, що вони все ще виступають проти тривалої поїздки. Стало зрозуміло, що розмови пішли по колу. Сталін запитав Гаррімана, чому відхилили пропозицію Гопкінса зустрітися в Чорноморському регіоні. Гарріман пояснив, що Гопкінс просто запитував про таку можливість. Радянський лідер вважав Одесу за краще місце зустрічі, заявивши, що вже почав готуватися до цієї конференції. Однак він зазначив, що, якщо президент надає перевагу Криму або ж східному узбережжю Чорного моря, вони можуть зустрітися там.
Тим часом Рузвельт дедалі більше звикав до ідеї зустрічі в Криму. Дев’ятнадцятого грудня він натякнув Гарріману: «Ми поспілкувалися з капітаном Франкелом, який повідомляє, що погодні умови для польотів у Одесі взимку непевні, а погода дуже холодна». Тоді він додав: «Я особливо зацікавлений у Севастополі та Ялті». Двадцять першого грудня Гарріман відправив звіт у Вашингтон, у якому надавав перевагу Ялті. Погода в Одесі була «похмурою і холодною», — писав він. Південний Крим буде теплішим. Аеропорт розташований за дві-три години їзди від Севастополя або Ялти. Оскільки Севастополь повністю зруйнований, у Ялті кращі приміщення для проживання. На підставі звітів американських військово-морських офіцерів, які перебували в цьому районі, Гарріман писав: «Без сумніву, умови життя на березі в одному або кількох санаторіях і готелях першого класу будуть більш ніж адекватними»[37].
За два дні після того Рузвельт надіслав телеграму Гарріману, погодившись на зустріч у Чорноморському регіоні, якщо Сталін не міг поїхати до Середземномор’я. Він обрав Ялту, «котра, здається, є найкращим місцем, доступним у Чорному морі, з найліпшими місцями для поселення на березі та найсприятливішими умовами для польотів». Рузвельт вирішив летіти до Ялти із Середземного моря, куди б він доплив морем. Молотова повідомили про це рішення 27 грудня. На зустрічі з Гарріманом він усе ще згадував Одесу й Батумі, але американський посол зосередився на Ялті[38].
35
37
Library of Congress; For the President from Harriman, December 6, 1944; From the President for Ambassador Harriman, no. 137, December 19, 1944, Map Room, Presidential Trips, Crimea Conference, box 21, Argonaut 1, section 1, Frankin D. Roosevelt Library; paraphrase of cable from Moscow dated December 21, 1944, Averell Harriman Papers.
38
Harriman’s report on a conversation with Molotov, December 27, 1944, special files, World War II, December 20—27, 1944, Averell Harriman Papers.