— Ні, міс. Ми замовимо їжу в китайському ресторані, подивимося якийсь фільм і чекатимемо дзвінка від лікаря Каллета. Я дам тобі чаю з аспірином, це допомагає. Шкода, немає курячого бульйону — він діє безвідмовно.
— Вибач, я можу прийняти ванну? Я вже кілька років цього не робила — обходжуся душем у Лак-хаузі.
Стояло сонячне надвечір’я, і крізь велике вікно ванної кімнати було видно панораму метушливого міста: вуличний рух, вітрильники в затоці, вежу Феррі Білдінга[24] з дзиґарем, юрби людей на вулицях — вони рухалися пішки, на велосипедах, роликових ковзанах, сиділи за столиками під помаранчевими тентами на тротуарах. Тремтячи від холоду, Ірина занурилася по вуха в гарячу воду, відчула, як розслабляються її стиснуті м’язи й відпочивають ниючі кості й укотре благословила гроші та щедрість родини Беласко. Невдовзі Сет сповістив з-за дверей, що принесли їжу, але дівчина ще півгодини відмокала. Нарешті знехотя вдяглася: її змагав сон, у голові паморочилося. Через запахи, що йшли від коробочок зі свининою в кисло-солодкому соусі, чау-мейном і качкою по-пекинськи Ірину знудило. Вона зіщулилася на дивані й заснула. Прокинулася за кілька годин, коли надворі вже споночіло. Сет поклав їй під голову подушку, накрив плюшовою ковдрою й, вмостившись у кутку дивану та поклавши її ноги собі на коліна, переглядав уже другу за вечір стрічку про шпигунів, міжнародних злочинців і негідників з російської мафії.
— Не хотів тебе будити. Телефонував Каллет, сказав, що операція пройшла вдало, але в селезінці у Неко велика пухлина, і це початок кінця.
— Бідолашний, сподіваюсь, він не мучиться...
— Каллет не дасть йому мучитися, Ірино. Голова ще болить?
— Не знаю. Спати дуже хочеться. Ти ж не підсипав у чай наркотиків, Сете?
— Так, кетамін. Може, підеш до ліжка й поспиш нормально? У тебе температура.
Він відвів її до кімнати, де висіла Альмина фотографія, зняв з дівчини туфлі, допоміг лягти, укрив ковдрою і пішов додивлятися фільм. Наступного дня Ірина прокинулася пізно — вночі була температура, вона пітніла. Тепер їй полегшало, але дівчина ще відчувала слабкість у ногах. На чорному столі в кухні Сет залишив записку: «Кава готова, тільки ввімкни кавоварку. Бабуся повернулася до Лак-хаузу, і я розповів їй про Неко. Вона попередить Фойгта, що ти захворіла й не вийдеш на роботу. Відпочивай. Я зателефоную. Цілую. Твій майбутній чоловік». На столі стояла також пластикова коробочка з курячим бульйоном, інша — з малиною і пакет зі здобною булочкою з ближчої кондитерської.
Сет повернувся раніше шостої вечора, щойно завершив справи в суді, бо йому не терпілося побачити Ірину. Він кілька разів телефонував, щоб упевнитися, що та не пішла, але боявся, що в останню мить їй раптом спаде на думку зникнути. Коли думав про Ірину, в уяві одразу поставало готове метнутися вбік і бігти прожогом зайченя, а потім її бліде, уважне лице, напіввідкритий рот, круглі від подиву очі, коли вона захоплено слухала Альмини історії. Щойно прочинив двері, одразу відчув присутність Ірини. Ще не побачивши її, знав, що вона тут, що в помешканні є жива душа: стіни пісочного кольору здавалися теплішими, підлога блистіла, як ніколи доти, навіть атмосфера зробилася більш затишною. Ірина вийшла йому назустріч нетвердою ходою, із заспаними очима й скуйовдженим, наче білява перука, волоссям. Сет розкрив обійми, і вона вперше пригорнулася до нього. Вони стояли отак, обійнявшись, якийсь час, що їй здався вічністю, а йому — миттю; потім Ірина взяла його за руку й повела до дивану. «Нам треба поговорити».
Кетрін Хоп, вислухавши її сповідь, змусила дівчину заприсягтися, що вона все розповість Сетові — не лише задля того, щоб вирвати з душі згубну отруйну рослину, а й тому, що він заслуговував на те, щоб знати правду.
Наприкінці двохтисячного року агент Рон Вілкінс співпрацював з двома канадськими детективами над розкриттям джерела сотень поширюваних через Інтернет фотографій дев’ятирічної дівчинки. Знімки містили такі жахливі сцени збочення й насильства, що, ймовірно, малої вже не було серед живих. Ці зображення уподобали колекціонери дитячої порнографії; вони потайки купували світлини та відеофільми через міжнародну мережу. Сексуальна експлуатація дітей не була новиною, вона безкарно існувала впродовж століть, однак агенти спиралися на закон тисяча дев’ятсот сімдесят восьмого року, який забороняв її в США. Відтоді виробництво й поширення порнографічної продукції скоротилося, бо прибутки не виправдовували пов’язаних з цим ризиків. Однак з появою Інтернету ринок зріс так, що зробився неконтрольованим. Вважалося, що існують сотні тисяч веб-сторінок дитячої порнографії, які переглядають понад двадцять мільйонів осіб, половину яких складали громадяни США. Задача полягала в тому, щоб викрити клієнтів, але ще важливіше було кинути виклик виробникам. Справі дівчинки з білявим волоссям, загостреними вухами та ямочкою на підборідді дали кодову назву «Аліса». Матеріал був свіжий. Детективи підозрювали, що Аліса могла бути старшою, ніж виглядала, бо виробники старалися, щоб їхні жертви здавалися якомога молодшими: цього вимагали покупці. Після п’ятнадцяти місяців спільної напруженої роботи Вілкінс і канадці вийшли на слід одного колекціонера, пластичного хірурга з Монреаля. Обшукали його дім і клініку, конфіскували комп’ютери й виявили понад шістсот зображень, з-поміж них дві фотографії та відео Аліси. Хірурга заарештували, і він погодився співробітничати зі слідством в обмін на пом’якшення вироку. Одержавши інформацію й контакти, Вілкінс узявся до справи. Кремезний агент сам себе вважав нишпоркою, запевняв, що варто йому взяти слід, і вже ніщо його не зіб’є: він невтомно переслідував злочинців, поки врешті-решт хапав їх. Удаючи аматора, Вілкінс відкрив знімки Аліси, вніс з допомогою комп’ютера деякі зміни, щоб фотографії здавалися оригінальними і не було видно обличчя, хоча для людей втаємничених дівчинка залишалася розпізнаваною, і таким чином одержав доступ до мережі, якою користувався колекціонер з Монреаля. Невдовзі знімками зацікавилися кілька осіб. Детектив узяв слід, усе інше було справою нюху.
24
Феррі Білдінг — букв. Залізна Споруда (англ.), назва колишнього морського вокзалу, а нині паромного терміналу й торговельного комплексу.