12 вересня 1978 року
Ти пояснила мені, що зі спокою народжується натхнення, а з руху виникає творчість. Малювання — це рух, Альмо, тому мені так подобаються твої останні дизайнерські роботи: здається, вони не потребували зусиль, але я знаю, скільки внутрішнього спокою необхідно, щоб володіти пензлем, як ти. Особливо мені подобаються твої осінні дерева, які так граційно ронять листя. Я хочу так само легко й елегантно позбутися листя в цю осінь мого життя. Навіщо хапатися за те, що ми так чи інакше втратимо? Я маю на увазі молодість, яка так виразно вчувалася в наших розмовах.
У четвер я приготую тобі ванну з сіллю й морськими водоростями, які мені прислали з Японії.
Іті
Самуель Мендель
Навесні тисяча дев’ятсот шістдесят сьомого року Альма й Самуель Менделі зустрілися в Парижі. Для Альми це був останній етап її двомісячної подорожі до Кіото, де вона опановувала живопис сумі-е[32] — малювання тушшю — під наглядом учителя каліграфії, який змушував її тисячу разів повторити один штрих, поки Альмі вдавалося знайти досконале поєднання легкості й сили: лише тоді їй дозволялося перейти до іншого руху. Вона вже кілька разів їздила до Японії. Країна зачарувала її, особливо Кіото й деякі села в горах, де вона скрізь знаходила сліди Ітімея. Властиві сумі-е вільні й плавні штрихи, зроблені за допомогою вертикального пензля, дозволяли висловлюватися напрочуд економно та оригінально; жодних подробиць, тільки головне, стиль, який Віра Нойман уже розвинула в птахах, метеликах, квітах і абстрактних малюнках. На той час Віра стояла на чолі міжнародного виробництва: вона продавала мільйони речей, сотні митців працювали на неї, існували мистецькі галереї, названі її іменем, і двадцять тисяч крамниць по всьому світу пропонували її лінії модного одягу, прикраси й товари для дому — але така масова продукція не була метою Альми. Вона залишалася вірною принципу ексклюзивності. Після двох місяців вправлянь з чорною тушшю, повернувшись до Сан-Франциско, Альма збиралася експериментувати з кольорами.