Вивчення архівних матеріалів дало змогу встановити, що монетний двір діяв під керівництвом заступника А. Тимфа — монетарія зі Сілезії Христіяна Пфалера, який працював у Львові ще в період діяльності Аморетті.
На частині львівських шостаків, датованих 1662 і 1663 роками, присутнє скорочення АСРТ — ініціали Андрія Тимфа і Хр. Пфалера. Останній етап діяльності Львівського монетного двору (3 квітня — 19 вересня 1663 року) характерний карбуванням напівсрібних монет номінальною вартістю ЗО грошів, так званих злотівок. Карбування монет цього номіналу ухвалила Львівська комісія, щоб виплатити заборговану платню військові Речі Посполитої, доручивши виконання цього проекту монетаріям Андрію та Томашу Тимфам. Утіхою для громадян мав бути поданий на лицьовому боці монети вислів: «Ціну цій монеті надає спасіння вітчизни, яке є дорожчим від вартості металу».
Про діяльність монетного двору у Львові в той період і про його персонал збереглось небагато свідчень. Але відомо, що монетний двір, як і раніше, містився в будинку Я. Жидкевича. Наступником Тимфів у Львові був монетарій зі Сілезії Фолтин Тенгер. Про нього згадується в судових книгах міста у зв'язку з убивством монетного майстра Яна Кварціані.
19 вересня 1663 року закінчено карбування тимфів, і з цим Львівський монетний двір остаточно припинив свою діяльність.
КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
Боратинки— дрібні мідні монети (шеляги) Польщі й Литви. Карбувались у 1659 — 1666 pp. для покриття державних боргів. Випущені в обіг у кількості близько 10 млн., боратинки негативно вплинули на розвиток монетної справи та економіки в цілому. Назву отримали від автора проекту випуску монет підприємця Т. Боратіні.
Гривеник— російська монета, карбована зі срібла, з'явилась в обігу в час правління Петра І у 1701 p., вартість гривеника — 10 коп. Назва «гривеник» збереглась на монетах і до кінця XVIII ст. (до 1796 р.). Така назва існує й досі — як народна назва монети вартістю 10 копійок.
Грош (від лат. grossus — великий, товстий; nummus grossus — великий гріш) — монета виготовлена зі срібла, яка з'явилась у середні віки на зміну знеціненого денарія. Гроші карбували багато країн у різні часи і під різними назвами (гро, гроссо, грот, грошей і т. ін.). Вміст срібла в грошах був неоднаковий і швидко зменшувався внаслідок псування монет. На Русі у XIV — XV ст. в обігу перебували празькі гроші, вага яких становила приблизно 3,5 г. На зразок празьких грошей у 1338 р. карбувала гроші Польща. Польські і литовські гроші в значній кількості були в обігу в Україні й Білорусі у XVI — XVII ст. З 1654 року карбувались гроші в Росії (мідний грош = 2 коп.). У другій половині XVIII — початку XIX ст. монеті вартістю 2 коп. дали народну назву «грош». Згодом монету вартістю 1/2 коп. теж почали називати «грош».
Грошова система — це форма організації грошового обігу в країні, яка породжена її економічним і політичним розвитком й оформлена юридичними законами.
Гульден (нім. gulden — золотий) — золота монета, відкарбована вперше в Німеччині на початку XIV ст. на зразок флорина, була основним платіжним засобом до XVI ст. З 1559 року розпочато карбування гульдена, який мав вартість 60 крейцерів. На підставі монетної конвенції 1857 року австро-угорська грошова одиниця — гульден (флорин) дорівнювала 100 крейцерам. 1870-го розпочато карбування золотих монет номіналом 4 і 8 гульденів.
Дукат (від ducatus — останнього слова монетної легенди) — золота монета, вперше відкарбована в 1284 р. у Венеції дожем Дж. Долуоло. Назва «дукат» перейшла на всі інші золоті монети, карбовані за венеціанською стопою. Починаючи з другої чверті XIV ст., дукати карбувались в Угорщині, Австрії, Польщі. На українських землях дукати отримали назви «венеційські», «угорські», «цісарські».
Єфімок— російська назва талера, який у значній кількості завозили в Росію у XVI — XVII ст. і використовували лише як монетний метал для виготовлення російських срібних монет. Назва походить від «Iouchimsthaler» — перших талерів, карбованих у м. Йоахім-сталі (Богемія). У Росії за основу взяли не другу, а першу половину слова, і назвали талер єфімком.
Злотий (пол. — zlotu, zlotowka) — назва польської золотої монети, карбованої у XIV — XV ст., що дорівнювала 14 грошам. Вартість 1 дуката —30 грошів (срібних), тоді 30 грошів срібних прирівнювались до 1 злотого. Золота монета — дукат — називалась червоний злотий. Грошова реформа 1526 — 1528 pp. запровадила в Польщі злотову систему. Злотий ділився на 5 шостаків, 10 трояків, 30 грошів. Хоча монета мала номінальну вартість 30 грошів, реальна її вартість не перевищувала 18, тим самим польський злотий прирівнювався до орта або тимфа. 1794 року вперше у Польщі було випущено паперові гроші. Грошовою одиницею Польщі злотий знову став у 1924 — 1939 pp. (1 зл. = 100 грошів). В обігу, крім золотих монет вартістю 100, 50, 25, 20 злотих, до 1930-х років були срібні —10, 5, 2 злотих, нікелеві — 1 зл., 50, 20, 10 грошів, бронзові — 1, 2, 5 грошів.
Квартник (від лат. quarto) — 1/4 срібної польської монети, 1/96 — польської гривні (1 польська гривня = 200 грошів). Квартники карбувались у 1337 — 1403 pp. На початок карбування квартник = 1/2 гроша, згодом — 1/4 гроша, наприкінці XIV ст. — 1/6 гроша (1 гріш = 6 квартників). Квартники як «автономні монети» для Галичини після її загарбання Польщею у 1349-му карбувались у Львові (до 1379 p.). Наприкінці XIV ст. З денарії = 1 квартнику, його почали називати «третяком» (тернаром).
Орт— польська срібна монета. її назва — німецького походження і означає 1/4 частину великої грошової одиниці — талера. Початок карбування орта — 1608 рік у Гданську, тоді, коли 1 талер = 40 грошів (1 орт = 10 грошів), а згодом після зростання вартості талера 1 орт = 18 грошів. Характерною рисою тогочасних ортів (1650 — 1663) стала цифра «18» на монеті, що означало — 1 орт = 18 грошів.
Півгрош— польська срібна монета вартістю 1/2 гроша. У XV ст. півгрош був найпоширенішою монетою в Польщі (1,03 — 1,55 г). У Литві з XIV ст. до 1566 року карбували півгрош вартістю 5 денарів. Литовський півгрош виступав у співвідношенні до польського як 4 : 5.
Півторак— польська срібна монета вартістю 1,5 гроша, або 3 півгроша (тому цифру «З» постійно карбували на монеті). Вага півторака -1,54 г (0,72 г чистого срібла), пізніше зменшилась до 1,08 г (0,31 г чистого срібла). Півторак становив 1/2 трояка, карбувався у 1614,1628,1652 — 1666,1753 — 1756 роках.
Португал— велика золота португальська монета, яку вперше почав карбувати португальський король Мануел І (1495 — 1521). їх виготовляли на високому мистецькому рівні й використовували як нагороди. Португали іноземного виготовлення були відомі й у Росії (такий португал вагою 34 г золота Б. Хмельницькому подарував цар Олексій Миколайович з нагоди укладення Переяславської Ради 1654 року).
Празькі гроші(grossi pragenses) — початок карбування припадає на XIV ст. (у час правління чеського короля Вацлава II); карбувались майже з чистого срібла, їх вага становила 3,5 г. Карбування празьких грошей справило великий вплив на економіку і монетну справу Польщі. За їх зразком у 1338-му розпочато виготовлення польського гроша (вага — 3,11 г; з них чистого срібла — 2,62 г).
Пул — 1) мідна монета ханів Золотої Орди (карбували у XIV — XV ст.); 2) монети, виготовлені з міді, карбовані на Львівському дворі для Галичини у 1340 — 1382 pp.
Севські чехи — назва польського срібного півторака (1,5 гроша). Карбовані 1686-го у результаті вилучення з обігу іноземних монет в Україні. Чехи карбувались короткий час з низькопробного срібла. На них зазначалось місце карбування — Севськ (звідси й їх назва).