1000 руб., 1921 p.
250 рублів. РРФСР, 1919 р.
5.2. Підготовка та проведення першої грошової реформи в СРСР (1922 — 1924)
Для подолання всезростаючої кризи на грошово-фінансовому ринку уряд у 1922 — 1924 роках проводить грошову реформу.
Першим кроком у цьому став розгляд і ухвала на засіданні Політбюро ЦК РКП (б) 14 квітня 1924 року першого проекту деномінації, що був підготовлений фінансовою комісією.
Деномінація була оголошена восени 1921 року й проведена у співвідношенні 1 руб. зразка 1922-го до 10 000 руб. попередніх випусків царських, думських, радянських грошей.
11 жовтня 1922 року було видано Декрет РНК СРСР, згідно з яким Держбанку було надано право випуску в обіг банківських білетів — червінців.
Назва «червонець» була затверджена Наркоматом фінансів РРФСР ще у 1917 р. Коли розглядалось питання про випуск твердої радянської валюти, було зроблено спробу дати грошам нові «революційні» назви. Так, було запропоновано три: федерал, целковий і червонець. Затверджено тоді було назву «червонець».
Випуск червінців був першим етапом грошової реформи і проводився в порядку короткотривалого кредитування промисловості й торгівлі під забезпечення їх векселями і товарами; у міру погашення кредитів червінці безперервно повертались у банк.
Між казначейським рублем і банківським червінцем було встановлено тверде співвідношення: 1 черв. = 10 руб. золотом.
Держава гарантувала їх обмін на золото у співвідношенні 8,60 г чистого металу за 1 паперовий червінець.
У жовтні 1922 р. було ухвалено рішення про випуск золотих червінців у вигляді монет. На лицьовому боці зображення селянина-сіяча на фоні фабричного міста. На гербовій — герб РРФСР і лозунг «Пролетарі всіх країн, єднайтесь!». Автор проекту — головний медальєр Монетного двору А. Васютинський. Моделлю для рисунка лицьової частини стала скульптура «Сіяч» І. Шадра.
Червінці випускались не для покриття бюджетного дефіциту, а для забезпечення потреб нормального господарського обігу, обслуговування клієнтури банку.
У вересні 1923 року були випущені т. зв. транспортні сертифікати (безпроцентні) вартістю 5 руб. золотом. Випуск їх здійснив Наркомат шляхів сполучення. У народі транспортні сертифікати жартівливо називали «чертифікатами». На цих знаках поряд з підписом наркома фінансів, є підпис Ф. Дзержинського, тоді — наркома шляхів сполучення.
Упродовж 1923 року і першого кварталу 1924-го в обігу перебували як нові стійкі червінці, такі і старі грошові знаки, купівельна спроможність яких знижувалась. Поступово старі знаки витіснялись з обігу, зміцнювалась роль червінця. Однак таке одночасне перебування в обігу різних грошових знаків негативно впливало на господарське життя СРСР, у тому числі й України.
У березні 1924 року було остаточно завершено грошову реформу. В обіг випущені, крім червінців, так звані казначейські білети вартістю 1, 2 і 5 рублів. Співвідношення між казначейськими білетами і червінцями було 10 : 1. Старі грошові знаки (радзнаки зразка 1923 р.) не випускали, а ті, що ще перебували в обігу, було вилучено шляхом викупу за курсом 1 руб. казначейського білета за 50 тис. руб. грошових знаків старого зразка.
Казначейські білети і монети (золота і срібна) швидко увійшли в обіг і завоювали своє місце поряд з червінцем як тверда валюта.
Монети номіналами 20, 15, 10 копійок (з білону) карбувались у 1921 — 1924 роках із зображенням гербів РРФСР, СРСР.
Полтинник ( 50 коп.) містив зображення коваля, 1 рубль — зображення робітника.
Серед підсумків проведеної 1922 — 1924 років грошової реформи виділяють такі:
–створена єдина грошова система на всій території СРСР;
–вирішено основне завдання реформи — підвищено купівельну спроможність рубля, загалом, зросла роль грошей в економіці країни;
–зміцнено систему фінансових відносин, створено міцне грошове господарство;
–поліпшено госиодарсько-фінансову діяльність промислових підприємств;
–створено єдиний емісійний центр; з 1925 року право емісії грошей було цілком закріплено за Держбанком.
5.3. Зміни у грошовій системі СРСР 1926 — 1957 років
Українська РСР, увійшовши до складу Радянського Союзу (30 грудня 1922 p.), остаточно втратила ті формальні ознаки незалежності, якими вона нібито користувалась після її утворення. Особливо це стало відчутно після приходу до влади И. Сталіна. Із згортанням нової економічної політики поступово відбувається реформування й грошової системи в СРСР.
У липні 1926 року було заборонено вивозити радянську валюту за межі СРСР, а в березні 1928-го — ввозити червінці з-за кордону.
У 1930 році відбулось руйнування існуючої грошової системи. Було ліквідовано срібні і золоті монети.
1931 року монети вартістю 10, 15, 20 коп. карбувались зі сплаву — 80% міді і 20% нікелю.
Їх ескіз розробив О. П. Васютинський. На лицьовому боці — зображення робітника з молотом у руці. Він притримував щит з написом номіналу. Уперше на радянських монетах з'явилось повне найменування держави «Союз Радянських Соціалістичних Республік». На гербовій стороні було вміщено лозунг «Пролетарі всіх країн, єднайтесь!». Перевантаженість монетного поля елементами оформлення створювала труднощі для виробництва.
1 червінець. СРСР, 1926 р.
10 червінців. СРСР, 1926 р
У результаті тип мідно-нікелевих монет 1931 року проіснував до 1935-го р. У 1935-му рисунок обох боків 10, 15 і 20 коп. був спрощений.
Ці номінали випущені в обіг у невеликій кількості і тепер — це рідкісні радянські монети.
З 1935 року дизайн нікелевих монет 10, 15, 20 коп. було дещо змінено. Реверс монет — цифра номіналу, яка була у восьмиграннику, навколо якого — колоски.
До 1935 року відноситься перший випуск монетоподібних жетонів, що призначались для проходу в метрополітен через спеціальні каси — турнікети.
Основні події монетного виготовлення 1921 —1935 років
1937 року курс рубля встановлювався у співвідношенні: 5 руб. 30 коп. = 1 долар США, що відповідало золотому вмісту рубля — 0,167674 г чистого золота. Так було до 1950 року.
Грошове виробництво СРСР, що почало потроху налагоджуватись після революційних і воєнних потрясінь, зазнало нового удару в роки Другої світової війни.
Ленінградський монетний двір у зв'язку з воєнною обстановкою зупинив свою роботу в серпні 1941 року. Частина працівників була мобілізована в діючу армію, інша — перейшла на оборонні заводи, основне обладнання підприємства евакуйовано в м. Краснокамськ Пермської обл. Там, на території й у спорудах паперової фабрики Держзнаку почали відновлювати виробництво. Робота Монетного двору відновилась у листопаді 1941-го. У третьому кварталі 1942 року розпочалось карбування монети. При цьому в її виготовленні були певні особливості.
3 руб. і 5 руб. СРСР, 1938 р.