1518 року в м. Иохансталі відкарбовано монету вагою 29 г срібла і 3,49 г золота.
У 1524 році німецькі князі, які зібрались на сейм у м. Еслінгені, ухвалили талер як загальнонімецьку монету. З того часу талер перебував в обігу в усій Європі. Інколи талер одержував національну назву тої чи іншої держави, на території якої був поширений (наприклад: Іспанія — песо, Італія — скуде,
Франція — срібне екю, Нідерланди — петагон, Скандинавія — дальдер). Над технікою карбування талерів працювали відомі на той час майстри, отож, це — високорозвинена технологія.
Цьому також сприяло створення 1514 року Леонардо да Вінчі верстата Для карбування монет, а також гуртильного верстата, завдяки якому в 1576-му вперше в історії з'явився напис на гурті.
КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
Антоніани(argentei Antoniani) — срібні римські монети, вага 4,7 — 5,3 г. З'явились в обігу на початку III століття. З II по III ст. стають мідними монетами.
Ас (лат. — as, assis) — стародавня римська мідна (бронзова) монета; в обігу перебувала у вигляді злитків — брусків (aes rude); близько 338 року до н. е. стає великою круглою монетою (aes grave). У другій половині III століття до н. е. 1 ас = 54,59 г. Карбувались номінали 1, 2, З, 5, 10 асів; а також; 1/2, 1/3, 1/4, 1/6 та 1/12 аса. 10 асів дорівнювали 1 денарію, а з 217 р. до н. е. — 16 асів = 1 денарію.
Ауреус (лат. aureus nummus — золота монета) — золота римська монета, яка систематично карбувалась з часу правління Цезаря (100 — 44 pp. до н. е.), вагою 8,19 г.
1 ауреус = 25 денаріям (срібло) = 100 сестерціям (латунь) = 200 дупондіям (латунь) = 400 асам (мідь). У зв'язку з грошовою реформою Костянтина І (314 — 324) на зміну ауреусу прийшов золотий солід.
Біметалізм— грошова система, при якій роль загального еквівалента виконують два метали: золото та срібло. Біметалізм застосовувався в XVI — XVIII ст., а у деяких країнах — і в XIX ст.
Денарій (лат. — denarius — той, що складається з десяти) — старовинна римська срібна монета вартістю 10 асів, карбування якої почалось у 269 р. до н. е.
Драхма (грец. — жменя) — засобом грошового обігу були залізні 4-гранні палички, шість штук яких, затиснутих у жменю, складали драхму) — старовинна грецька грошова одиниця, що дорівнювала 1/100 міни, ділиться на 6 оболів, 6000 драхм = 1 талантові. Початок карбування — VI ст. до н. е., а з 30-х років до н. е. припиняється карбування драхм і вони виходять з грошового обігу.
Лепта (грец. — тонкий) — дрібна старогрецька мідна монета, що дорівнює 1/7 халка.
Міна (з вавилонсько-ассирійської мови — рахувати) — лічильно-вагова одиниця Стародавнього Сходу, а згодом — і Греції. 1 міна = 1/60 талантів, поділяється на 6000 драхм.
Обол (грец. — 4-гранний стержень, 6 штук яких становили драхму) — вагова одиниця, срібна, а згодом — мідна монета в Стародавній Греції, дорівнювала 6 драхмам. Карбувались монети вартістю діобол (дорівнює 2 оболам), тріобол (3 оболам).
Сестерцій (лат. — seetertium rumnius) — римська срібна монета; вагою приблизно 1,14 г, початок карбування якої — 269 р. до н. е. 1 сестерцій = 25 асам; 4 сестерцій = 1 денарію.
Солід (лат. solidus — міцний, тривкий) — золота римська монета, яку на зміну ауреусу 314 року вводить у грошовий обіг імператор Костянтин І. Вага соліда — 4,55 г. Солід стає основною монетою і лічильно-грошовою одиницею Римської держави.
Статер (гр. — визначена вага) — давньогрецька вагова одиниця (1/50 міни), з появою грошей — стала грошовою одиницею. У монетних системах античної Греції статер був основною монетою, карбувався з електру і золота. 1 статер = 2 драхмам.
Талант (лат. talentum — вага) — найбільша вагова і грошово-лічильна одиниця в Стародавній Греції, Вавилоні, Персії. У Греції талант ділився на 60 мін: по 100 драхм у кожній міні (містив 6000 драхм) і 6 оболів у кожній драхмі (містив 36000 оболів).
Флорин (лат. florenus, від flos, -oris — квітка) — монета, уперше випущена 1252 року у Флоренції, вагою 3,537 г. Флорини були розповсюджені італійськими банками по всій Європі. Флорин за вартістю дорівнює дукату, і тому дукат довго називали також флорином.
Халк (грец. — з бронзи) — старовинна бронзова або мідна грецька монета. 8 халків = 1 оболу.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Назвати способи виготовлення монет.
2. Які є види випусків монет?
3. Назвіть і охарактеризуйте монетні системи античності.
4. Назвати найдосконаліші монетні системи античності.
5. Коли і з якого металу було запроваджено карбування денарія, ауреуса, соліда в Римі:
338 р. до н. е.; золото
217 р. до н. е.; срібло
269 р. до н. е.; срібло
І ст. до н. е.; золото
314 р. н. е.; срібло?
6. Назвати основні етапи грошових відносин доби феодалізму та нового часу, а також їхню хронологію.
7. Дати характеристику розвитку грошових відносин в Європі у X — XIII cm.
8. Коли відбувся випуск і яка назва першої золотої монети, що була викарбувана в Італії:
X ст.; денарій
початок XIII ст.; флорин
1252 p.; дженовіно
середина XIV ст.; грош
518 p.; талер?
9.Хто і коли створив перший верстат для карбування монет:
XV ст.; Мікеланджело
початок XVI ст.; Леонардо да Вінчі
XVI ст.; A. Дюpep
початок XIV ст.; члени Тосканської монетної ліги?
10.Коли вперше в історії монетного карбування з'явився напис на гурті:
-1524 р. -1514 р. -1576 р. -1518 р. -1252 р. -386 р.?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Анохин В. Монетное дело Херсонеса /IV в. до н. е. - XII в. н. е./. — К., 1977.
2. Анохин В. Монеты античних городов Северо-Западного Причерноморья. — К., 1989.
3. Блаватский В. Античная археология Северного Причерноморья. — М., 1961.
4. Брайчевський М. Римська монета на Україні. — К., 1959.
5. Введенський А., Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни. — К., 1963.
6. Зварич В. Нумізматичний словник. — Львів, 1972.
7. Зварич В., Обухівський Р. Найважливіші нумізматичні терміни. — Львів, 1966.