На випадок війни Польщі з чужою державою було застережено, щоб без відома і згоди українського політичного еміграційного осередку не вживати українських контрактових старшин в акції проти польського ворога за винятком большевиків. Однак виявилось щось іншого. Вибухнула 1 вересня 1939 року війна Польщі з німцями і майже всіх контрактових старшин-українців поляки використали в боротьбі з Німеччиною.
Цілий час свого перебування в Польській армії я провадив щоденник. Багато там було занотовано цікавих моментів… З огляду на зацікавлення II відділу польського штабу моєю особою, я не держав у себе ніяких нотаток. У часі пізніших подій вони пропали.
Поляки і німці: передісторія війниНад політичним обрієм Європи почали ще з весни 1939 року нависати чорні марсові хмари. Я пильно обсервував все, що відбувалося тоді в Польщі, слідкував за змінними настроями поляків, бо старшинське середовище було найяскравішим показником. Не розумів я поляків та їхньої політики, така вона була безглузда.
Торік було "помпастичне й бомбастичне" зайняття Заользя[4]. Пощо воно було? Коли за згодою німців відбулась виправа і долучено "одвєчне польскє зємє" до Польщі від бідних чехів, то треба було бути в своїй політиці консеквентним і далі йти з німцями. Ні, почались матеріальні, моральні й психічні приготування до війни з німцями (?!).
Війна з Німеччиною на волосині. Поляки думають, що одним стрілом заб'ють двох зайців справою Підкарпаття: по-перше, знищать на протилежнім узбігу Карпат "українську заразу", яка звідтам може перенестися на Галичину, Холмщину і Волинь; по-друге, апробатою долучення Закарпатської України до мад'ярів знайдуть у тяжкій для себе годині доброго союзника проти … німців (?!).
Це було в березні 1939 року. В квітні Німеччина покликала шість річників[5] під зброю для "перевишколу". Невдовзі почалась концентрація німецької збройної сили на кордонах проти Польщі. Потім Вождь Німеччини висунув свої помірковані вимоги до Польщі. Політичний, реальний розум диктував полякам поторгуватися з А. Гітлером і прийняти умови німців відносно автостради і в справі Гданська. Польща була б поставлена на своє місце, трохи потерпіли б "моцарствові" мрії, але польська держава існувала б.
Я глибоко переконаний, що так поступив би маршал Пілсудський. Він віддав би Гдиню, Гданськ, потрібну (німцям) частину Помор'я, щоб Прусія злучилась із Великонімеччиною, а сам зажадав би Литви і Клайпеди. В своїй політиці став би реально й відверто до порозуміння з німцями, як це зараз робить Муссоліні та инші державні мужі. Тоді Польща і Німеччина звернули б спільно свої очі на Червоний схід — на Москву. Німці б перепровадили з Польщею ліквідацію большевизму, дали б Польщі компенсацію на Сході, там далі, щоб ослабити Москву й утворили б Україну та инші держави. Німецька експансія пішла б на південний схід (як один політичний напрямок), вздовж Дунаю, а головний політичний напрямок: Німеччина зажадала б колоній від англійців і французів. І в тім випадку поляки мусіли б скерувати свою "Лігу Морську й колоніальну" в бік Англії, а не (проти) Німеччини. Тоді історія світу мала б зовсім інший перебіг.
Що ж робили поляки? Вперлися, як віслюки, "не дати ґудзика від плаща Польщі". Почалась "гнучка політика"… (Як) відбирати Заользя, то йдуть із німцями. Коли німці зажадали, щоб і поляки чимось поступились, то вони рихтуються битися з ними, щоб забрати Прусію і навіть Берлін (?!).
Влітку йдуть серед поляків повною парою приготування до війни. В сеймі полковник Бек крикнув, що "від Балтики відсунутись не дамо". (Тепер) справа між Польщею та Німеччиною могла рішитися лише мовою гармат та кров'ю обох народів.
У ніч із 23 на 24 серпня мене розбудила біганина по вулицях м. Бродниці. Подивився я на годинник — перша по півночі. Через відкрите вікно бачу, що біжать військові вістові будити своїх старшин, які жили в місті, бо оголошений надзвичайний алярм.
Дружина моя також збудилась. Обоє підсвідомо відчули, що цей алярм у таких напружених політичних відносинах означає війну між Польщею і Німеччиною.
Напередодні національної ганьбиЗначить, оголошена мобілізація. Мій полк мав завдання на випадок мобілізації, ослонити концентрацію 4-ї ДН[6] із боку Прусії. Знаю, що по мене також прибіжить зараз вістовий, тому хутенько одягаюсь і виходжу. По дорозі зустрічаю свого вістового і завертаю до касарень.
Збірка старшин має відбутися в офіцерськім гарнізоновім касині. Там вже горить світло. По дорозі ще бігло кілька спізнених "гоньцув" до міста з жовтими алярмовими… (не ясно. — Ред.).