Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю

Мусейон: будинок муз

Птолемей ІІ не був прибічником миру, проте не був і царем-воїном. Як і його батько, він вирізнявся дипломатичною майстерністю та допитливим характером. За часів його правління дослідження у Мусейоні поширилися з філософії та літератури на математику та природничі науки. Було сформовано synodos, групу з 30—50 високоерудованих чоловіків, які мали доступ до бібліотеки. Члени синодоса мали особливий статус: вони не платили податки і могли жити у царському кварталі безкоштовно. Заробітну плату їм виплачував цар. Така практика зберігалася аж до часів Римської імперії.

^{Історію про пригоди Ясона та аргонавтів написав третій завідувач Александрійської бібліотеки Аполлоній Родоський. Картина Константіноса Воланакіса}

Евклід написав свій класичний твір Stoikhea («Початки») за часів правління Птолемея І. Це був один із найвизначніших підручників з математики. «Початки» складалися з тринадцяти книжних сувоїв. В одному з них розглядалися ірраціональні числа, тобто числа, які не можна подати у вигляді дробів або співвідношень. Евклід вводить таке поняття, як аксіома: істина, що вірна сама по собі і на основі якої можна робити логічні висновки. Аксіоми сформували принципи геометрії. Евклід представив засновані на аксіомах доведення. Базуючись на них, Архімед довів, що площа круга дорівнює числу «пі», помноженому на радіус у квадраті. Йому також вдалося обчислити число «пі» з вражаючою точністю.

Евклід був безкомпромісним поборником науки. Подейкують, що одного разу, коли Птолемей запитав, чи є коротший шлях до опанування основ геометрії, Евклід без вагань відповів, що до геометрії немає царських шляхів.

Аристарх Самоський (310—230 до н. е.) був постійним відвідувачем обсерваторії Мусейону і провів багато ночей, милуючись тут ясним зоряним небом. Він вірив, що Земля та інші планети обертаються навколо Сонця. Аристарх намагався оцінити відстані до Сонця та Місяця. За допомогою тріангуляції він визначив, що Сонце знаходиться на більшій відстані від Землі, ніж Місяць. Також він дійшов висновку, що Сонце значно більше за Землю. Аристарх стверджував, що зміна дня і ночі відбувається через обертання Землі навколо своєї осі. Александрія була гарним прикладом того, як атмосфера відкритості та допитливості надихає на дослідження світу під новим кутом зору. У Аристарха та Птолемея ІІ був спільний учитель Стратон, який проголосив, що Всесвіт не потребує божественного пояснення. Є лише природа, яку можна пояснити за допомогою спостережень, вимірювань і дослідів.

Найвідоміший учений доби Античності із Сіракуз Архімед листувався з Ератосфеном і, ймовірно, зустрічався з ним в Александрії, де навчався деякий час. Архімед прибув до Александрії і досліджував тут розливи Нілу.

^{Теорема Піфагора, доведення Евкліда на основі конгруентності.}

^{Евклід здобув відомість завдяки своїм аксіомам, тобто твердженням, на основі яких будується доведення результатів:}

^{1. Будь-які дві точки можна з’єднати одною, і лише одною, прямою лінією.}

^{2. Будь-який відрізок можна безперервно продовжувати до прямої.}

^{3. Навколо будь-якої точки і відрізку, що виходить з неї, можна описати коло, центром якого буде ця точка, а відрізок — радіусом.}

^{4. Усі прямі кути рівні між собою.}

^{5. Якщо є пряма і точка, що не знаходиться на ній, через цю точку можна провести лише одну пряму, що не перетинає першу пряму.}

Він винайшов так званий Архімедів гвинт, геніальний водозбірний механізм, що й дотепер використовується в Єгипті. Це був розміщений у жолобі під нахилом гвинт, який зачерпував ковшами воду знизу і, обертаючись, подавав її нагору. Архімед першим математично пояснив дію важелів. Він відомий також завдяки законові, що й до сьогодні носить його ім’я — закон Архімеда: на тіло, занурене у воду, діє виштовхувальна сила, що дорівнює вазі води, яку витісняє це тіло. Архімед створив основи обчислення площі й об’єму.

Аристарх, можливо, також вплинув на Ератосфена, що був учнем Каллімаха і другом Архімеда. Птолемей ІІІ запросив Ератосфена до Александрії для навчання свого сина. На відміну від інших представників своєї династії, Птолемей ІV виявляв украй слабкий інтерес до наук. На щастя, в Ератосфена була більш важлива місія, аніж навчання розпещеного підлітка: його призначили доглядачем бібліотеки після Аполлонія Родоського. Ератосфену тоді виповнилося сорок років.