и обид.
Счастливо оставаться».
Владимир Маяковский
12.04.1030
г.
Тіло поета піддали кремації і прах поховали на одному
з московських цвинтарів. Так закінчилось життя відомого
російського поета, який прожив лише 36 років.
Маяковський не був офіційно одруженим, але користу-
вався великою популярністю серед жінок і в деяких із них
закохувався. За своє коротке життя Володимир Маяковський
144
побував у десятках міст Радянського Союзу і в багатьох кра-
їнах світу. Так з 14 серпня по 25 жовтня 1825 року гастролю-
вав в США. Там він познайомився з російською емігранткою
Еллі Джонс (Єлезавета Зіберт). Поет навіть хотів одружитися
з нею, але завадили недавні почуття до Лілії Брик, і він зали-
шив Америку, а 15 липня 1926 року народилася дочка поета
Хелен -Патрісія Томсон. Прізвище їй дали чоловіка Джор-
джа Джонса. Свою дочку Маяковський побачив, коли їй
було три роки і перебувала вона з матір’ю в м. Ніцце (Фран-
ція). Дочці сказали правду про її батька в дев’ятирічному
віці. Вона успадкувала від батька творчий талант, закінчила
художній коледж, писала фантастичні романи, детективи. У
1954 році вийшла заміж за американця Уейна Томпсона.
Патрісія Томпсон померла 1 квітня 2016 року. Син Мая-
ковського Гліб-Микита мав четверо дітей (дві дочки і два
сини), які стали скульпторами, художниками. Рід Маяков-
ського продовжують п’ять внуків Гліба-Микити.
Вагітною від Маяковського була його остання кохана –
Вероніка Полонська. Будучи заміжньою жінкою, не хотіла
розлучатися з чоловіком і зробила аборт. Мабуть, цей випа-
док прискорив загибель Володимира Маяковського, але це
вже тема для детального дослідження біографів поета.
ПЕРЕДБАЧЕННЯ НАСИЛЬНИЦЬКОЇ СМЕРТІ
Із своїх спостережень я переконався, що заповіти скла-
дають, як правило, люди похилого віку, передчуваючи,
що наближається кінець їхнього земного шляху, а перед-
бачення своєї дочасної смерті відчувають деякі молоді, або
уже досить зрілі особистості. До тих, хто передбачив свою
неприродну смерть, належав і Ярослав Галан.
Ярослав Галан – пролетарський письменник, борець
проти церкви, хоч присягав на Біблії в церкві села Ниж-
ній Березів, що бере собі за дружину молоденьку Анничку
Геник і буде вірний їй аж до смерті, але згодом повірив
більшовицькій брехні, що вона стала шпіонкою, фашист-
кою і навіть після її розстрілу в 1937 році нічого не зробив,
145
щоб відновити її чесне ім’я. Він до останку продовжував
віддано служити владі, яка на його очах принесла стільки
жертв для українського народу, продовжуючи ганьбити
українських націоналістів, Папу Римського, паплюжити їх
у своїх памфлетах, фейлетонах. І став нарешті, як пізніше
з’ясувалося, жертвою наперед спланованої акції КГБ. Це
сталося 24 жовтня 1949 року. Я. Галан міг здогадатися, що
на його життя планується замах. Так, за тиждень до вбив-
ства в нього відібрали зброю, яку давали журналістам після
війни для самозахисту, звільнили від улюбленої праці у
газеті, хтось отруїв собаку. Але він продовжував ідеологічну
роботу, ніби нічого не сталося.
Ось, що він писав про себе: «За фахом я – журналіст,
моя мета: захищати те, що я люблю, і долати скільки маю
сили, те, що ненавиджу; задумав опріч пера взятися трохи
за музику, вдатися до педагогіки, народився в 1902 році,
коли помру – не знаю; вмру може і не своєю смертю, бо ж
борня сил триватиме ще довго по війні».
Відразу після вбивства Ярослава Галана швидко були
спіймані студенти, яких звинуватили у вбивстві, і вони тут
же призналися в скоєному, що дістали такий наказ від
свого зверхника, бо так нібито звелів розквитатися з Гала-
ном Ватикан.
У ці дні до Львова прибув Лаврентій Берія і сказав, що
«дамо відповідь бандерівським терористам червоним теро-
ром». Так і сталося: почалися арешти серед молодих людей,
які невдовзі поплатилися життям або тривалим ув’язненням.
А про Анничку, молоденьку дружину Ярослава Галана,
яка стала жертвою сталінських репресій, ніхто не згадував.
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
(8.01.1935 – 13.12.1963)
Коротке, як зимовий день, життя поета Василя Симо-
ненка. Але за цей відрізок часу, що судилося йому ходити
по білому світі, зробив багато, щоб утвердити себе в україн-
ській літературі.