— Іяне, — сказала вона. — Ми мусимо діяти швидко.
— Я нікуди не поспішаю, — спокійно сказав він.
— Яка тут у вас є зброя? — спитала вона.
— Зброя… ой… я не знаю, — зітхнув він. — Навіщо тобі зброя?
— Іяне, будь ласка.
— Ти так швидко говориш, — сказав він. — Знаєш, Capo, тобі справді потрібно спробувати розслабитися.
У темному трейлері Келлі охопив переляк, але те, як Сара по-діловому говорила про зброю, її підбадьорило. Келлі почала розуміти, що Сара не дозволить, щоб її щось зупинило, вона просто піде і зробить свою справу. У цьому бажанні рухатися вперед, не дозволяючи себе нікому зупинити, у цій вірі в те, що ти можеш зробити те, чого прагнеш, було щось, що здавалося їй вартим наслідування.
Келлі прислухалася до голосу доктора Малкольма і зрозуміла, що від нього не буде ніякої допомоги. Він накачався ліками і йому все одно. І Сара не так добре знала трейлер, як Келлі, яка облазила його весь у пошуках їжі. Вона, здається, дещо запам’ятала…
Вона швидко відчиняла шухляди у темряві. Примружувалася, намагаючись бодай щось роздивитися. Вона була впевнена, що запам’ятала один ящик, де лежав пакет, що був позначений черепом та кістками. Там може бути якась зброя, подумала вона.
Вона чула голос Сари:
— Іяне, спробуй подумати.
І відповідь Малкольма:
— О, я думав, Capo. В мене були такі чудові думки. Знаєш, усі ці кістяки біля гнізда рапторів являють собою чудовий приклад…
— Не зараз, Іяне.
Келлі обшукувала шухляди, залишаючи їх відчиненими, щоб не лізти туди вдруге. Вона рухалася до низу трейлера, а потім намацала рукою грубий брезент. Вона нахилилася вперед. Так, це воно.
Келлі витягнула квадратний брезентовий пакет, що виявився напрочуд важким і сказала:
— Capo, подивися.
Сара Гардінг піднесла пакет до вікна, крізь яке пробивалося місячне світло. Вона розкрила його і глянула на вміст. Вона побачила три квадратні блоки, виготовлені з якоїсь речовини, схожої на каучук. І маленький срібний циліндр, схожий на невеличкий кисневий балон.
— Що це за штуки?
— Ми думали, що це хороша ідея, — відповів Малкольм. — Але я не впевнений, що це так. Річ у тім, що…
— Що це? — перервала вона його. Вона повинна змусити його зосередитися. Його розум блукає хтозна-де.
— Це несмертельні засоби, — відповів Малкольм. — «Регтайм бенд Олександра».[29] Ми хотіли мати…
— Що це? — сказала вона, тицьнувши йому під ніс один з блоків.
— Димова шашка. Те, що ти робиш — це…
— Просто дим? — сказала вона. — Вона просто створює димову завісу?
— Так, але…
— А це що таке? — сказала вона, піднявши срібний циліндр. На ньому був якийсь напис.
— Бомба з холінестерази. Вивільнює газ, що спричиняє короткотерміновий параліч. Або принаймні так кажуть.
— Як довго?
— Думаю, що на кілька хвилин, але…
— Як він працює? — сказала вона, крутячи циліндр у руці. На кінці був ковпачок з чекою. Вона почала тягнути її, щоб глянути на механізм.
— Ні! — зупинив її Малкольм. — Вона саме так і працює. Витягуєш чеку і кидаєш. Газ виходить за три секунди.
— Добре, — відповіла вона й швидко запакувала аптечку, кинувши всередину шприц.
— Що ти робиш? — стривожено запитав Малкольм.
— Ми забираємося звідси, — сказала вона, рухаючись до дверей. Малкольм зітхнув.
— Як добре мати вдома чоловіка,[30]— сказав він.
Циліндр полетів надвір, крутячись у місячному світлі. Раптори були у п’яти ярдах від трейлера, скупчившись біля мотоцикла. Одна з тварин підняла голову і побачила циліндр, що впав у траву за кілька ярдів від неї.
Сара в очікуванні стала біля дверей.
Нічого не трапилося.
Жодного вибуху.
Нічого.
— Іяне! Він не спрацював.
Один раптор з цікавістю пострибав туди, де приземлився циліндр. Він пригнувся, а коли підняв голову, вони побачили, як циліндр виблискує в його зубах. Вона зітхнула:
— Він не спрацював.
— О, не зважайте, — спокійно відказав Малкольм.
Раптор захитав головою, вгризаючись у циліндр.
— Що ж нам тепер робити? — спитала Келлі.
Пролунав гучний вибух і галявину вкрила хмара білого диму. Раптори зникли всередині.
Гардінг швидко зачинила двері.
— Що тепер? — спитала Келлі.
Разом із Малкольмом, який спирався на її плече, вони у темряві рухалися через галявину. Хмара газу розсіялася за кілька хвилин до того, як вони вийшли. Перший раптор, якого вони побачили у траві, лежав на боці з розплющеними очима, абсолютно нерухомий. Але він не був мертвим: Гардінг бачила стабільний пульс на його шиї. Тварина була просто паралізованою. Вона запитала Малкольма:
29
«Регтайм бенд Олександра» (Alexanders ragtime band) — пісня американського композитора Ірвінга Берліна (1888–1989), що стала його першим серйозним хітом у 1911 році. Малкольм вживає назву як ідіому у значенні «найкраща річ».
30
«Як добре мати вдома чоловіка» (Its so nice to have a man around the house) — назва пісні, що виконувалася у 1950-1960-ті роки різними співачками — Діною Шор, Деллою Різ, Ертою Кітт та іншими.