«Сім два, ми знову разом [у 2015–2018 роках Олександр Вдовиченко служив у 72-їй ОМБр], у боях за Київ, стікаємо кров’ю, — написав мені у відповідь на прохання поділитися спогадами командир 72-ої ОМБр полковник Олександр Вдовиченко. — На мене як на командира бригади ліг непідйомний тягар керування підрозділами в такий важкий час. Те, що тоді відбувалося у лютому 2022, — стовідсотково не АТО й не ООС. Там ми теж воювали, втрачали кращих із кращих, але інтенсивність та динамічність ведення бойових дій підвищилися в десятки разів. У мене в підпорядкуванні була бригада із бойовою задачею втримати Київ, а в генерала Валерія Залужного — усі Збройні Сили й задача зберегти Україну. Я навіть не можу уявити, який обсяг інформації та яка ступінь відповідальності звалилася на Головнокомандувача. У всі справи потрібно вникнути, усім треба допомогти. Не звавжаючи на це, Валерій Федорович виходив на мене по декілька разів на день. Володіючи всією ситуацією стосовно ведення оборонної операції Силами оборони по всій лінії фронту, він як ніхто інший розумів: вистоїть Київ — вистоїть Україна. Тому постійно був поруч і на зв’язку, допомагав усім, що ми просили. Байдуже, хто навпроти, головне, хто поряд — Людина!».
У квітні — травні наша медійна група зробила невеликий відеоцикл про Мощун, записали інтерв’ю з Олександром Вдовиченком. На відео видно руйнування колись квітучого села й рештки знищеної російської техніки біля річки, яка так і залишилася для росіян нездоланною перешкодою.
80 воїнів 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців стримали багатотисячне угруповання російських військ, які намагалися через село Мощун прорватися до Києва.
Стратегічно важливим для росіян, щоби розвивати наступ на столицю, а отже й для нашої оборони, був аеропорт «Антонов» біля містечка Гостомель. Блискавична висадка десанту й захоплення аеродромів — добре відпрацьований сценарій у радянській і російській воєнній справі (1968 рік — Прага, 1999 рік — Приштина). За таким сценарієм противник діяв і в Гостомелі, але не зміг приземлити тут жоден свій транспортний літак. Сили оборони героїчно билися і, зрештою, звільнили стратегічний об’єкт.
На окрему книгу заслуговує розповідь про відважних військових льотчиків, які захищали столицю з неба. «Привид Києва» — збірний образ пілотів 40-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил, став легендою. На стареньких МіГ-29 завдяки майстерності, військовій хитрості й мотивації наші воїни вигравали повітряні бої в росіян, оснащених за останнім словом авіаційної техніки.
Про таємницю наших успіхів я говорила з помічником заступника Головнокомандувача генерал-полковника Миколи Балана полковником Іваном Григор’євим, який до цього призначення служив у відділі забезпечення польотів Головного командного центру ЗСУ: «Ми бачили, як їхні літаки, помітивши нас, розверталися й тікали в сторону Білорусі, — розповідали мені хлопці. — Наші пілоти використовували хитрість. Підльот від Василькова до Києва становить фактично нічого, якихось 30 км. До того ж МіГ-29 менший за Су і не такий важкий. Росіяни заправляли літаки до повного для того, щоб можна було повернутися. Наші хлопці наполовину заправляли літаки, це робило їх набагато маневренішими. Ворог не міг зрозуміти, як ми на застарілих літаках здатні підбивати їхні сучасні повітряні судна».
Наприкінці березня спроба росіян взяти Київ цілком провалилися. Ворог почав перекидати сили на схід — Донеччину та Луганщину. І вже 30 березня в міноборони РФ заявили, що на чернігівському та київському напрямку всі завдання виконали.
31 березня Сили оборони України звільнили від російських військ Вишгородський район та Ірпінь. Уся Київська область повернулася під контроль України 2 квітня.
Становлення. Головнокомандувач
— Ти знаєш, мені наснився сон. Ніби мене призначили Головнокомандувачем, а в усій країні війна. Я прокинувся в холодному поту. І зрозумів, що це не сон, — ділився зі мною генерал. Він говорив про це ніби жартома, але від цих слів мене аж притискало до землі. Такий тягар відповідальності у них звучав.
27 липня 2021 року Валерія Залужного призначили Головнокомандувачем Збройних Сил України.
27 липня 2021 року Валерія Залужного призначили Головнокомандувачем Збройних Сил України. Для нього це стало несподіванкою. Досі Залужний прагнув стати Командувачем операції Об’єднаних сил.