Частина II
Уроки людяності
Урок 1. Бути професіоналом
Під час війни роль Головнокомандувача зростає до рівня другої людини в державі після Верховного Головнокомандувача, тобто Президента. Питання, яке не раз ставили мені та яке я ставила своїм співрозмовникам під час написання цієї книги: у чому секрет успіху Валерія Залужного у військовій справі?
Одна із відповідей належить Володимиру, військовому, якого вже згадували. Він порівняв це з мистецтвом художника: можна навчитися малювати добре й самотужки, але завдяки «школі», знанням талант розкривається цілковито.
«Так само й військова наука, яка складається з величезної кількості елементів. Їх вивчають у військових вишах, а талант командира — в імплементації цих елементів на практиці. І в цьому Залужний — безсумнівний майстер.
Де потрібно відійти, ми відходим. Де потрібно наступати, ми наступаємо. Залужний добре бачить поле бою. Його талант подібний до таланту шахіста: намагання передбачити дії противника й пошук відповідної протидії, знову ж таки завдяки „математиці“ військової справи. Він неймовірно успішний у цьому».
I
Професіоналізм на різних щаблях військової служби характеризується по-різному. До всіх військових є обов’язкові вимоги: лідерські якості, дисциплінованість, чітке формулювання й безумовне виконання завдань.
Коли йдеться про Головнокомандувача, спектр вимог розширюється кратно. А з ними обсяг повноважень і відповідальності, які лягають на його плечі. Тут треба одночасно бути стратегом, дипломатом, спікером, аналітиком, менеджером, психологом, юристом.
Генерал Залужний надзвичайно вимогливий до себе й усіх довкола. У перші тижні великої війни він без вагань змінював командирів військових частин і командувачів оперативних угруповань, якщо ті не справлялися з поставленими завданнями.
В особистому житті генерал такий самий. «Якщо ти щось утнув, маєш понести за це відповідальність. І треба завжди бути чесним. І мова не про те, що не можна обманювати маму, якщо сказала: „Я буду об одинадцятій“, реально прийти об одинадцятій. Треба бути чесним з іншими людьми. Завжди говорити те, що ти думаєш, і не давати людям оманливих надій», — поділилася Христина, донька Валерія Залужного.
Про вимогливість передусім до себе, але й до підлеглих, згадує також полковник Олексій Царюк, нині командир 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, а в 2004–2005 роках курсант Одеського інституту Сухопутних військ. Валерій Залужний командував батальйоном, у якому навчався Олексій. «Він людина, на яку хочеш бути схожим. Вимогливий до себе й до всіх. Завжди в гарній формі, завжди охайний. Він офіцер, який тримає слово».
— Підрив обороноздатності під час війни вам ніхто не пробачить, — сказав Залужний і вийшов із зали.
Це була закрита нарада в Укроборонпромі, присвячена ракетній програмі. Травень 2022 року. Залужний терпляче вислухав директорів державних оборонних підприємств України й завершив свою участь у нараді досить різко. Таким я його до цього не бачила. Причиною гострої реакції стало те, що кожен виступ зводився до перекладання відповідальності та висунення претензій: «ви мені не підписали документ», «ви не поставили вчасно комплектуючі». У мирний час, мабуть, можна заплющити очі на такий дріб’язковий підхід до важливої для всієї держави справи. Під час війни — на кону стояли життя громадян та виживання країни.
Валерія Залужного вирізняє стратегічне бачення, і саме це є обов’язковою вимогою до головного військового держави. Він пройшов усі щаблі військової служби від курсанта до Головнокомандувача, це дало йому практичний досвід. А безперервне навчання додало панорамного способу мислення. У нечисленних інтерв’ю він зазначав, що займається справою свого життя. Я ніколи не бачила, щоби він не мав відповіді на будь-яке запитання на військову тему. Від тактичного до стратегічного рівня.
Визначення стратегічних цілей — верхня точка планування військових і військово-політичних заходів. На початку відкритого вторгнення РФ Головнокомандувач чітко сформулював і довів до особового складу, політичного керівництва та наших партнерів стратегічні цілі Сил оборони України:
• перехопити стратегічну ініціативу;