Нагородна система
III
Своїм особистим здобутком і досягненням всієї нашої команди комунікаційників вважаю те, що ми ухвалили Комунікаційну стратегію Збройних Сил України на 2023 рік.
Документ унормовує не тільки змістовну частину комунікації ЗСУ, а й задає єдиний візуальний стиль. Унікальний шрифт, кольори, логотипи для видів і родів військ, ділова поліграфія, сувенірна продукція, зовнішня реклама, друкована продукція, оформлення акаунтів і контенту в соцмережах — усе це досить радикальне та іноваційне для такої складної системи як Збройні Сили.
До розробки стилю для Збройних Сил України була залучена ціла команда дизайнерів та комунікаційників, зокрема автор шрифту e-Ukraine Дмитро Растворцев, Віталій Гайдукевич, художник і геральдист Олекса Руденко, графічний дизайнер Орест Підлісецький та інші.
«Ми зробили це, щоб ЗСУ мали крутий вигляд», — Тарас Іщик, пластун і військовослужбовець, який очолював створення керівництва з використання графічного стилю у візуальній комунікації ЗСУ.
Валерій Федорович нас цілком підтримав. І не просто поставив підпис на документі, а дав можливість мені та головному дизайнеру Тарасу Іщику зробити презентацію стратегії. Сам факт, що під час війни, навали справ, він знайшов час для того, щоби обговорити з нами інформаційну роботу, свідчить для мене про гнучкість мислення й розуміння ширшого контексту.
Його найбільше, на мій скромний погляд, досягнення — «десовєтизація» армії. Зміна культури взаємин у війську, відмова від старого підходу «я — начальник, ти — дурень», заохочення ініціативи знизу, справжнє лідерство — це те, що назавжди віддалило нас від радянської, а значить, і російської армії. Хотілося б, щоб і в інших сферах життя ми відмовилися від усього, що тягне країну донизу. Воюючи з драконом, найважливіше самому не перетворитися на нього.
Мрію, щоб після нашої перемоги, Валерій Залужний мав сили й час ділитися своїм досвідом із широкими аудиторіями по всьому світу. Переконана, що його лекції матимуть колосальний успіх.
Валерій Залужний підписує Комунікаційну стратегію ЗСУ на 2023 рік, 22.02.2023. Фото Людмили Долгоновської.
Одним із беззаперечних авторитетів для Валерія Залужного є академік Володимир Горбулін, віце-президент НАН України. Мені запам’яталася їхня перша зустріч.
Вересень 2021 року, будівля Національної академії наук України на вулиці Володимирській у Києві. Ми — Головнокомандувач, начальник Генштабу Сергій Шаптала і заступник Головнокомандувача Євген Мойсюк — увійшли до кабінету Володимира Павловича Горбуліна. Він зустрічав усмішкою та обіймами, розповідав про цілі епохи нашої історії, зупиняючись біля знімків на стінах кабінету. Пізніше фото, яке я зробила на цій зустрічі, теж зайняло своє місце на робочому столі академіка.
Зустріч ініціював Валерій Федорович, бо його вкрай турбувало питання протиракетної оборони й, відповідно, розвиток вітчизняної ракетної програми. Генерал Залужний говорив, що ми надто вразливі до ударів противника з неба. І шукав варіанти рішень.
За рік я знову зустрілася з Володимиром Горбуліним, і ми згадували ту першу його зустріч з Валерієм Залужним. Володимир Павлович вказав на фото на своєму столі: «Погляньте на цю фотографію, і все стане абсолютно ясним. Навряд чи я можу комусь викладати свою точку зору, якщо в людини це не викликає інтересу. Його [Залужного] вміння слухати заслуговує на повагу. Крім того, він усе-таки бойовий генерал, пройшов фактично всі сходинки від лейтенанта чи командира взводу до нинішніх погонів чотиризіркового генерала. Сам собою цей шлях підтверджує, що людина наділена сильними якостями», — відзначив Володимир Горбулін.
Валерій Залужний із Володимиром Горбуліним
Я знаю цей глибоко зацікавлений погляд Валерія Залужного. Так відбувалося завжди, коли йшлося про науку, розробки, серйозні дослідження, аналітику. Ця риса — заглиблюватися в теорію, дискутувати довкола понять, прагнення звести деталі в систему — властива науковцям. Деколи під час наших з Валерієм Федоровичем розмов або спостерігаючи його спілкування зі вченими, я ловила себе на думці, що знову повернулася на університетську кафедру. І це в позитивному сенсі різко контрастувало з моїми очікуваннями від армії. Але, мабуть, це нас і зближувало.