Обіцяю, жодна жертва не стане марною — ми продовжуватимемо боротьбу до нашої Перемоги.
Стоїмо зі щитом. Пам’ятаємо всіх, хто на щитах.
Вічна пам’ять Героям!
Моя мета — врятувати цю країну (з розмови 29.09.2022)
Я слово «Перемога» завжди пишу з великої букви, бо вона дається нам дуже важко (з розмови 20.10.2022)
На нашій землі триває боротьба, масштабів якої світ не бачив із часів Другої світової. Ми не маємо права перекласти цю війну на наших дітей. Ворога потрібно знищити тут і зараз. І ми це можемо зробити.
(6 жовтня 2022 року)
Ми кров’ю захищаємо суверенітет і цілісність України. Це святе для нас і тому не обговорюється.
Наша мета — звільнити всю українську землю від російської окупації. Ми не зупинимося на цьому шляху за жодних умов. Українські військові не приймуть жодних перемовин, домовленостей чи компромісних рішень. Умова для переговорів одна — Росія має залишити всі захоплені території.
(з розмови з генералом Міллі, 14 листопада 2022 року)
Заява від 31 жовтня 2022 року
Ми ведемо війну проти країни, розмір якої в 28 разів більший за розмір нашої держави, населення якої чисельніше за наше в 4 рази, військовий потенціал якої кратно перевищує наші можливості. Ми ведемо війну на суходолі, у повітрі, на морі, у кіберпросторі тощо.
Ми ведемо війну не 8 місяців, а 8 років і 8 місяців. Усе це свідчить про нашу стійкість, мужність захищати своє й жагу перемогти.
Чи витримали б інші країни такий тиск? Тільки за сьогодні противник застосував по цивільних об’єктах України 55 крилатих ракет Х-101 та одну керовану авіаційну ракету Х-59, 22 зенітних ракети до С-300, 4 БПЛА типу «Shahed-136» та один БПЛА «Ланцет-3». Не знаю, як хто, але ми тримаємося, перегруповуємося, нарощуємо резерви, зміцнюємо оборону й поступово звільняємо рідну землю.
Перемога дається нам дуже важко. Але вона неодмінно буде.
Ціною життів кращих ми виборюємо право говорити рідною мовою, бути українцями, визначати своє майбутнє. Українська мова — це мова наших батьків і дітей. Мова нашої Перемоги.
(9 листопада 2022 року)
Звернення з нагоди Дня Збройних Сил України 6 грудня 2022 року
Про що я думаю, а точніше про кого я думаю в День Збройних Сил України?
Передусім про полеглих побратимів і посестер та про їхні сім’ї. Ці думки крають моє серце як Головнокомандувача і як батька, чоловіка та сина. Вони змушують повсякчас озиратися на пройдений нами шлях довжиною в майже 9 років. Це шлях воїнів, шлях людей, які мають сміливість і гідність обрати свободу. Він залитий кров’ю, сповнений страждань і болю. Але саме він веде нас уперед, щоб помститися й перемогти. Не залишає місця для страху чи зневіри.
Щодня, усвідомлюючи ціну, яку ми платимо за свободу, я збираю всю волю в кулак, щоб вистачило сил здолати агресора й відбити в нього бажання будь-коли в майбутньому посягати на нашу свободу.
Я знаю, що пліч-о-пліч зі мною кращі. Міцніші за сталь, запекліші за вогонь, сильніші за будь-яку стихію. Серця українських воїнів б’ються в унісон із серцями мільйонів співгромадян і всіх волелюбних людей світу.
Дорогі солдати, сержанти й офіцери, працівники і ветерани Збройних Сил! Я гордий служити своїй державі пліч-о-пліч із вами. Гордий бути вашим Головнокомандувачем у цей важкий час. Я вірю в кожного з вас і в нашу Перемогу.
Сердечно вітаю із Днем Збройних Сил України!
Бажаю швидкого відновлення пораненим воїнам! Усім, хто в строю, — сил і стійкості, натхнення і радості, переможного миру!
Слава Збройним Силам України!
Слава Україні!
Привітання з нагоди Нового 2023 року та Різдва Христового
Ми не обирали війну. Але ми прийняли бій. І сам Бог на нашому боці.
На наших плечах і плечах наших рідних — важкі випробування, біль і страждання. Це Різдво має присмак сліз і колір крові.