— Хай би там що, а я вже бив Спеклів раніше, — каже він, — місто це знає. Армія також. Не думаю, що вони аж так радо погодяться викинути мене й об’єднатись навколо тебе тепер, коли знають, хто наш ворог.
Я досі мовчу.
— Навіть після всіх цих твоїх зрад, Тодде, — він дивиться просто на мене, — я досі хочу бачити тебе поруч. Я досі хочу, аби ти бився зі мною пліч-о-опліч, — він робить паузу, — і разом ми їх переможемо.
— Я не хочу перемагати разом із тобою, — кажу, дивлячись уздовж стволу, — я тебе здолав.
Він киває, ніби погоджуючись, але тоді знову заговорює:
— Часи змінюються, але дещо незмінне.
Я чую, як марш наближається до церкви. Солдати в армії нарешті зібрались достатньо, аби підійти до міста. Я вже чую, як вони йдуть бічною вуличкою, до площі.
Часу обмаль.
— Я навіть не проти того, що ти мене зв’язав, Тодде, — каже мер, — але ти мусиш мене відпустити. Бо тільки я можу їх побити.
Віола…
Віоло, шо робити?
— Віола, знову ти про неї, — каже він гладеньким і теплим тоном, — справді, Віола зараз серед них, сама-самісінька, — він чекає, коли я обернусь глянути йому у вічі, — вони її вб’ють, Тодде. Вб’ють. А ти знаєш, що ніхто, крім мене, її не врятує.
Ріг знову сурмить.
На сході черговий БАБАХ.
Солдати мера наближаються.
Я дивлюсь на нього.
— Я тебе переміг, — нагадую, — не забувай. Я побив тебе і поб’ю знову.
— Не сумніваюсь, — відповідає він.
Але всміхається.
ВІОЛА, думаю просто в нього, і він сахається. — Врятуєш її, — кажу я, — і тоді житимеш.
Помре вона — і тобі смерть.
Він киває.
Згода.
— Спробуєш контролювати мене — застрелю. Спробуєш напасти — застрелю. Втямив?
— Авжеж, — каже він.
Я вичікую ще секунду, але більше часу немає. Немає часу приймати ніякі рішеня.
Світ марширує назустріч просто тут, просто зараз.
А вона там.
А я ніколи більше її не покину, навіть коли ми не разом.
Пробач, думаю я.
Тоді заходжу за спину мера і розв’язую мотузку.
Він поволі підводиться, потирає зап’ястки. Повертається на ще один звук рога.
— Чудово, — каже він, — але віднині — жодних втеч, таємних нападів, усякої такої біганини за тінями і цих шпигунських дурниць під прикриттям, — він повертається до мене, наші очі зустрічаюцця, і я бачу за посмішкою зблиск реального божевілля. — Ну от, нарешті щось справжнє, нарешті те, що робить чоловіків чоловіками, нарешті саме те, для чого ми народилися, Тодде! — він потирає руки, а його очі спалахують, коли він вимовляє єдине слово:
Війна.
Про автора
Патрік Несс — автор десяти романів, зокрема бестселера New York Times — “The Rest of Us Just Live Here”, трилогії “Chaos Walking” (в перекладі українською — «Ходячий Хаос»), “More Than This”, “Release” та “A Monster Calls” (в перекладі українською — «Поклик монстра»). Також Несс написав сценарії до серіалу «Клас»(спін-оф відомого проекту каналу BBC «Доктор Хто»), фільму «Поклик монстра» за однойменним романом та довгоочікуваного блокбастера «Ходячий Хаос» із Томом Голландом і Дейзі Рідлі в головних ролях. Вихід на екрани відбувся у 2021 році.
Видавничі відомості
Літературно-художнє видання
Серія «Час фентезі»
(заснована у 2018 році)
НЕСС Патрік
Запитання та Відповідь
Випускова редакторка І. М. Тумко
Художній редактор О. І. Панченко
Комп’ютерне макетування Р. А. Абдулліна
Підписано до друку 06.12.2021.
Формат 84x108/32. Ум. друк. арк. 26,88.
Наклад: 1500 прим. Зам. №91/12
Країна походження: Україна.
Термін придатності необмежений.
ПП «АССА»
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК №4024 від 28.03.2011 р.
Переглянути асортимент видавництва та придбати книжки можна на сайті www.acca.ua
Щодо гуртових постачань звертатися:
Видавництво «АССА»
www.acca.ua
Тел.: +38 (068) 767-77-67
e-maiclass="underline" info@assa.kh.ua
Надруковано у ПП «Юнісофт»
61036, м. Харків, вул. Морозова, 13-6
www.unisoft.ua
UNISOFT
Свідоцтво ДК №5747 від 06.11.2017 р.
