М’ЯЛОУ
Атож, це старий герб.
ЕВАНС
Воно так, штарому горбові личать вошки. Комашки як комашки, люди жвикли до них і навіть вважають, що де вони плодяться, там любов не переводиться.
М’ЯЛОУ
Головне — старий герб, а що на ньому — байдуже.
НІКЧЕМ
Дядьку, а до мене перейде четвертина вашого герба?
М’ЯЛОУ
Перейде, якщо одружишся.
ЕВАНС
Та воно ж горбом не так швидко одружишся. Кожде такого чоловіка треба.
М’ЯЛОУ
Кожна леді поцінує герб.
ЕВАНС
Може, й почілує, та не кожна. На мою прошту думку, рівний жавжди кращий жа горбатого. Але не в тім річ. Якщо шер Джон Фальштаф ображив ваш, то я, шлуга Черкви, жобов’яжаний жробити вше, щоб між вами жапанували мир і жлагода.
М’ЯЛОУ
Нехай цю справу розгляне королівська рада. Це бунт!
ЕВАНС
Королівська рада жбирається не для того, щоб шлухати про бунти. В бунті нема штраху Божого. Королівська рада, щоб ви жнали, любить шлухати про штрах Божий, а не про бунт. Урахуйте це.
М’ЯЛОУ
Ох, якби я був молодший, то цю справу залагодив би меч.
ЕВАНС
Краще хай її жалагодять дружі жамішть меча. До того ж у мене є інша думка, яка, може, жарадить нашій шправі. Є така Анна Пейдж, дочка Джона Пейджа, прегарна дівчина.
НІКЧЕМ
Анна Пейдж? Така руденька, що говорить тоненьким жіночим голоском?
ЕВАНС
Так, че найкраща в швіті дівчина, другої такої ви ніде не жнайдете. Її дідусь, хай Гошподь дарує йому радішне вошкрешіння, жаповів їй на шмертній поштелі шімшот фунтів грошима, а ще багато жолота й шрібла. Тим штатком вона шможе порядкувати, коли їй шповниться шімнадцять років. Моя думка така: облишмо чвари й шуперечки і краще одружімо пана Нікчема з панною Пейдж.
ЕВАНС
Невже я вам брехатиму? Я жневажаю брехунів, як жневажаю облудників або нещирих людей. Так, ричар шер Джон Фальстаф там, і я благаю ваш, шлухайтесь людей, що бажають вам добра. Я поштукаю до пана Пейджа. (Стукає) Гей, люди добрі! Нехай Гошподь благошловить ваш дім!
ПЕЙДЖ (за лаштунками)
Хто там?
ЕВАНС
Благошловення Боже і я, ваш приятель, а жі мною шуддя М’ялоу і ще пан Нікчем, який, ждається мені, хоче вам щось шкажати, коли ви поштавитесь до нього лашкаво.
Входить Пейдж.
ПЕЙДЖ
Радий бачити вас при здоров’ї, шановні панове. І дякую вам за оленину, пане М’ялоу.
М’ЯЛОУ
І я радий вас бачити, пане Пейдже. Споживайте її на здоров’я. Я хотів би послати вам кращої, але такого вже оленя вполювали. Як мається пані Пейдж? І я дякую вам, дякую від щирого серця.
ПЕЙДЖ
Сер, це я маю вам дякувати.
М’ЯЛОУ
Дякую вам, сер. Хочете ви чи ні, а я вам дякую.
ПЕЙДЖ
Радий бачити вас, пане Нікчеме.
НІКЧЕМ
Що поробляє ваш рудий гончак, сер? Я чув, що його випередили на змаганнях у Котселі?
ПЕЙДЖ
Ні, сер, судді не дійшли згоди.
НІКЧЕМ
Ага, ви не хочете признатись! Не хочете признатись!
М’ЯЛОУ
Йому нема в чому признаватися. Це ти щось наплутав, небоже, ти щось наплутав! Пес у нього добрий.
ПЕЙДЖ
Нікчемний псисько, сер.
М’ЯЛОУ
Ні, сер, він добрий пес. І гарний. Що можна ще сказати? Добрий, гарний пес. А сер Джон Фальстаф у вас?
ПЕЙДЖ
У мене, і я хотів би вас помирити.
ЕВАНС
Вашими уштами промовляє щирий хриштиянин.
М’ЯЛОУ
Він образив мене, пане Пейдже.
ПЕЙДЖ
Він почасти й сам це визнає, сер.
М’ЯЛОУ
Визнати образу — ще не означає загладити її, хіба ні, пане Пейдже? Він образив мне, справді образив, іншого слова й не добереш, повірте мені. Роберт М’ялоу, есквайр, каже вам, що його ображено!
ПЕЙДЖ
А ось і сер Джон!
Входять сер Джон Фальстаф, Бардольф, Нім і Пістоль.
ФАЛЬСТАФ
Що, пане М’ялоу, ви хочете скаржитись на мене королю?
М’ЯЛОУ
Рицарю, ви налупцювали мою челядь, убили мого оленя і непрохані вдерлися до хати мого лісника.
ФАЛЬСТАФ
Але ж не цілував лісникової дочки?
М’ЯЛОУ
Не верзіть дурниць! Ви за це відповісте.
ФАЛЬСТАФ
Певне, і не загаюся. Так, я все це зробив. От вам і відповідь.
М’ЯЛОУ
Я подам скаргу до королівської ради.
ФАЛЬСТАФ
Тим краще. Радники матимуть нагоду посміятися з вас.
ЕВАНС
О, жабагато шлів. Шер Джоне, pauca verba![13]
ФАЛЬСТАФ
Ваша правда, таки забагато ослів. Нікчеме, я розвалив вам голову, що ви маєте проти мене?
НІКЧЕМ
Отакої, сер! Я багато що маю проти вас і протии ваших шахраюватих підлабузників Бардольфа, Німа й Пістоля. Вони затягли мене до шинку, впоїли, а тоді витрусили мій гаманець.