Выбрать главу

БАРДОЛЬФ

Ох ти ж, хирляче!

НІКЧЕМ

Цим ви мені не дошкулите.

ПІСТОЛЬ

Ох ти, Мефістофелю сухоребрий!

НІКЧЕМ

І цим ви мені не дошкулите.

НІМ

Стули писок, чуєш! Пака, чи як там. Оце буде по-моєму!

НІКЧЕМ

Де мій служник Бевз? Ви, дядьку, часом не знаєте, де він?

ЕВАНС

Тихо, прошу ваш! Ж’яшуймо вше шпокійно. Як я рожумію, у чій шправі троє третейських шуддів: пан Пейдж, fitelicet[14], пан Пейдж, тоді я, fitelicet, і нарешті третій і оштанній, вітшутній тут гошподар жаїжду «Підв’яжка».

ПЕЙДЖ

Так, ми троє повинні вислухати все і якось вас розсудити.

ЕВАНС

Дуже добре. Я коротенько жанотую ваші шлова, а потім ми якнайретельніше уше рожглянемо.

ФАЛЬСТАФ

Слухай, Пістолю!

ПІСТОЛЬ

Я весь обертаюся в слух.

ЕВАНС

Отуди к бішу, хай мене Бог проштить! «Я весь обертаюся в шлух»? Що де за вишлів? Чого ви маніжитесь?

ФАЛЬСТАФ

Пістолю, це ти витрусив гаманець Нікчема?

НІКЧЕМ

Так, він, присягаюся своїми рукавицями, що він! Щоб я ніколи не вернувся до своєї затишної кімнати, коли не він! У гаманці було сім разів по чотири пенси новими срібними шестипенсовиками і два едвардівські срібняки, я заплатив Едові Міллерові по два шилінги й два пенси за кожен, присягаюся своїми рукавицями.

ФАЛЬСТАФ

Це правда, Пістолю?

ЕВАНС

Хіба може бути крадіжка правдою?

ПІСТОЛЬ

Мовчи, чужинцю з гір Валлійських!

Пане і патроне мій, сер Джоне,

Цьому пройді з мечем бляшаним кидаю я виклик.

Ти брешеш, піно на шинкарськім пиві!

НІКЧЕМ

Ну, то це був он той. (Показує на Німа) Присягаюся своїми рукавицями, це він!

НІМ

Обережніше, сер, тримайте себе в шорах! Будете чіплятися до мене, то самі втрапите на гачок. Я словами не розкидаюся!

НІКЧЕМ

Коли так, то мене обчистив оцей червонопикий. Присягаюся своїм капелюхом, що він. Правда, я не можу згадати, що зі мною було, коли ви мене впоїли, але ж я не зовсім осел!

ФАЛЬСТАФ

А ти що скажеш, Скарлете і Джоне в одній особі?

БАРДОЛЬФ

А те скажу: цей добродій так налигався, що втратив усі свої десять чуттів.

ЕВАНС

П’ять чуттів. Тьху, який невіглаш!

БАРДОЛЬФ

І, бувши п’яним, сер, він, як то кажуть, посіяв свої гроші, а тому й опинився в такій пертурбації.

НІКЧЕМ

Так, ви й тоді говорили латиною. Але не в тім річ. Надалі я питиму тільки в товаристві чесних, увічливих, богобоящих людей. Бо якщо вп’юся, то буду серед тих, хто знає страх Божий, а не серед п’яних шахраїв.

ЕВАНС

Тй-богу, доброчешний намір!

Входить Анна Пейдж із вином, а за нею пані Форд і пані Пейдж.

ПЕЙДЖ

Ні, дочко, неси вино назад. Ми вип’ємо його не тут, а в хаті.

Анна Пейдж виходить.

НІКЧЕМ

О небо, це панна Пейдж!

ПЕЙДЖ

Як ся маєте, пані Форд?

ФАЛЬСТАФ

Пані Форд, який я радий бачити вас, слово честі! З вашого дозволу, добродійко. (Цілує її)

ПЕЙДЖ

Жінко, проси гостей до столу. У нас сьогодні на обід гарячий паштет з оленини. Ходімо, панове, я сподіваюся, що ми втопимо у вині вашу суперечку.

Усі виходять, крім М’ялоу, Нікчема й Еванса.

НІКЧЕМ

Ох, чом я не прихопив із собою книжку пісень і сонетів! Вона тепер мені потрібніша, ніж сорок шилінгів.

Входить Бевз.

Це що таке, Бевзе? Де ти завіявся? Ти гадаєш, я маю сам собі прислужувати? А мою книжку загадок ти не взяв із собою, га?

БЕВЗ

Книжку загадок? Та ви ж самі позичили її Алісі Пампух на всіх святих.

М’ЯЛОУ

Ходи, небоже, ходи, ми ж чекаємо. Але спершу скажу тобі кілька слів. Ось що, небоже, тут є одна пропозиція, чи то пак натяк велебного отця. Ти мене розумієш?

НІКЧЕМ

Розумію, сер. Ви побачите, який я розважний. Я зроблю так, як ви розважите.

М’ЯЛОУ

Не в тім річ, ти мене зрозумій.

НІКЧЕМ

Я розумію, сер.

ЕВАНС

Чуєте, що шкажав дядько? Я ішяшню, що вам треба жробити, коли тільки у ваш виштачить уміння.

НІКЧЕМ

Hі, ви мені вибачте, але я зроблю те, що скаже дядько М’ялоу. Він суддя у своїй окрузі, це така сама правда, як те, що я стою перед вами.

ЕВАНС

Не в тім річ. Ідеться про ваше одруження.

М’ЯЛОУ

Авжеж, про твоє одруження, небоже.

ЕВАНС

Отож-бо, з Анною Пейдж.

НІКЧЕМ

Оце й усе? Ну, то я одружуся з нею на будь-яких розумних умовах.

ЕВАНС

Але чи ви жможете прихилити її до шебе? Ми хочемо почути це ж ваших ушт чи ж ваших губ, бо деякі філошофи вважають, що ушта й губи те шаме. Отож кажіть, чи ждатні ви прихилитись до тієї дівчини?

вернуться

14

Звичайно (калічена лат.).