Входять пані Пейдж і пані Форд.
ПАНІ ФОРД
Сер Джоне? Ти тут, мій оленю, мій лісовий красеню?
ФАЛЬСТАФ
О моя чорнохвоста оленице! Нехай з неба ллється дощ із солодкої картоплі, нехай грім гримить на голос «Зелених рукавчиків», нехай сиплеться град із пахучих цукерок і мете цукрова хурделиця, нехай шаленіє буря пристрастей, я не боюся, бо знайду тут сховок! (Обнімає пані Форд)
ПАНІ ФОРД
Коханий, зі мною прийшла пані Пейдж.
ФАЛЬСТАФ
Ну, то поділіть мене, мов украденого оленя, кожна беріть по стегнові. Собі я залишу порібрину, лопатки віддам лісникові, а роги подарую вашим чоловікам. Схожий я на лісового духа? Чи так я говорю, як мисливець Герн? Ну, цього разу Купідон виявився чесним хлопцем, надумав винагородити мене за все. Хай я не буду лісовим духом, коли я не радий вам усім серцем!
З-за лаштунків чути гомін.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Що там за гомін?
ПАНІ ФОРД
Господи, прости нас грішних!
ФАЛЬСТАФ
Що це може бути?
ПАНІ ФОРД І ПАНІ ПЕЙДЖ
Тікаймо! Тікаймо! (Втікають.)
ФАЛЬСТАФ
Мабуть, сам чорт не хоче, щоб я вчинив гріх, боїться, щоб на моєму салі не спеклося все пекло. А то б нізащо не ставав мені на заваді!
Входять Еванс, перебраний на сатира, феї та ельфи зі свічками на голові, серед них Анна Пейдж, одягнена як цариця фей, і Пістоль, одягнений як домовик.
АННА
Феї зелені, білі і чорні,
Вийдіть із пітьми, духи моторні,
Місяця доньки, пасерби долі,
Нині роботи для вас є доволі.
Хай домовик вам накази за мене дає.
ПІСТОЛЬ
З ельфів почну я. Виконуйте кожен своє!
В комин цвіркун хай залазить до віндзорських
кухонь
І, як побачить де бруд чи невимитий кухоль,
То хай служниць там нещадно щипає і чубить.
Наша цариця такого нехлюйства не любить!
ФАЛЬСТАФ
Це феї! Хто до них озветься, той пропав.
Хоч ляжу й відвернусь від їх страшних забав.
(Лягає долілиць на землю)
ЕВАНС
А де Перлинка? Є? Лети, небого,
Й дівчатам тим, що помолилишь Богу,
Навій невинні тихомирні шни,
Хай шплять, як діти, шолодко вони.
А тих, хто помолитишя жабуде,
Щипай жа руки, шпину, боки, груди!
АННА
Не гайтесь, ельфи! До роботи шпарко!
У замок Віндзорський полиньте парком,
Наповніть щастям всі його покої.
Хай радість в нього потече рікою,
Хай він стоїть віки в красі погідній,
Господаря уславленого гідний.
Натріть бальзамом орденські стільці,
Щоб тлін не зачепив святині ці.
Щоб на щиті, нагруднику й шоломі
Не стерся герб ніколи в тому домі.
Ви ж, феї лугові, кружка ставайте,
Як в ордені Підв’язки, і співайте
Пісень веселих. А в кружку трава
Хай вруном зеленіє. І слова
Ноnі soit qui mal у pense[17] по ній
Квітками випишіть у барві весняній,
Як їх виписують сапфіром і рубіном
У рицарів Підв’язки під коліном.
Адже квітки для вас — всього основа,
І їхня мова — це і ваша мова.
Але спочатку інша настанова:
До першої танцюймо коло дуба.
ЕВАНС
У коло, феї! Вшім, котрим ж ваш люба
Рожвага ця, натішитишь я дам.
Хай швітляки до танчю швітять нам.
Та що че? Людським духом чути! Пробі!
ФАЛЬСТАФ
Боже, врятуй мене від цього валлійського духа,
а то він зробить із мене скибку сиру!
ПІСТОЛЬ
Де той хробак, проклятий ще в утробі?
АННА
Ми іспит зробимо йому вогнем:
Як серцем чистий він, то омине
Його все полум’я. А грішне тіло
Впече, щоб більш грішити не кортіло.
ПІСТОЛЬ
Берімось.
ЕВАНС
Чи жапалиться колода?
Печуть Фальстафа свічками.
ФАЛЬСТАФ
Ой, ой, ой!
АННА
Його пече! Спіймався, гріховода!
У коло, феї! Пісню починайте
Й скубіть його, штовхайте і щипайте!
ФЕЇ
Сором хтивому гульвісі,
Що гріха шукає в лісі,
Своє серце блудом гріє,
Від бажань нечистих мліє.
Хіть у ньому колобродить,
17
Хай буде соромно тому, хто про це погано подумає (