Мортенова білявка заходилася від сміху. Де Керн вивернув шию, наче змія чи сова, і мовчки впився в неї очима, після чого їй захотілося прикластись до фляги. Священик знов повернувся до зали і вільною рукою дав знак, ніби дозволяючи продовжувати молитву. Друга його рука ховалася під ризами, невідомо чим зайнята.
Маліта прийшла на допомогу старому солдату і складаним ножем розрізала суконну штанину від гомілки до коліна й вище. Тканина розійшлася, оголивши ногу. Дуже здорову на вигляд ногу, як для очевидного каліки.
– Vive la France , – сказав він. – Vive la Republique.[150]
Оркестр заграв «Марсельєзу», навмисно, задля сміху беручи фальшиві ноти.
Доктор Орлов подав старому солдатові пилку, і той взявся до справи.
Він мужньо боровся з бажанням закричати і лише трохи скиглив, сам собі роблячи ампутацію. Він жував свої довгі вуса. Раніше він не був шульгою, здогадалася Кейт. Надто незграбно він водив туди-сюди лівою рукою. Пилка постійно зісковзувала, не потрапляючи у свою криваву канавку. Так чи інакше, він дістався до кістки і встиг перерізати хрящі, перш ніж знепритомнів від болю.
Коханка Мортена закусила кулак. Мортен взяв її за шию, наче кошеня, і примушував дивитися далі.
Старий солдат упав з табуретки. Розрізані вени пульсували і вивергали патьоки крові. Кейт бачила жовтувату кістку і розділені грудки хрящів.
Морфо ступив крок уперед, занісши над головою сокиру.
– Ні, – заперечив дю Руа. – Він має бути при тямі.
Доктор Орлов наклав джгут, аби стримати кровотечу, а потім за допомогою ароматичних солей привів старого солдата до тями.
– Пробачте, – промовив каліка крізь сльози болю. – Це лише… миттєва слабкість.
Морфо опустив сокиру. Нога перебувала під незручним кутом, і одразу перерубати її не вдалося.
Старий солдат закричав. Потім вибачився знову.
Доктор Орлов поклав його надрізане коліно на табуретку, яка цілком підходила як колода для рубки м’яса. Морфо довершив свою криваву справу і, відірвавши ногу, жбурнув у Ґіньйоля. Той здригнувся, вдарений відрубаною кінцівкою в обличчя.
Лікар ще міцніше затягнув джгут.
Це був лише тимчасовий захід, але кров зупинилася, і доктор Орлов заходився зашивати рану за допомогою розпеченого заліза, голки й нитки.
Втомлені спогляданням цього процесу, глядачі почали шепотітися. Музиканти заграли кейквок.
Кров рікою натекла на клейонку, підбираючись до ніг Кейт. Її товариші по нещастю були або шоковані, або божевільні.
Урятувавши життя старому солдату, його віднесли зі сцени… мабуть, плануючи четвертий виступ, хоч Кейт нізащо не змогла б уявити, що він збирається демонструвати наступного разу.
Червоне Коло було не надто вражене.
Хлопець у фраку нарешті остаточно протверезів і спробував здійснити втечу. Але послизнувся на крові. Пролунав постріл, і куля розтрощила йому череп. Він помер миттєво, зробивши сальто в повітрі й приземлившись у неприродній позі з безладно вивернутими кінцівками.
Пролунали ріденькі оплески цьому неочікуваному експромту.
Маліта розчаровано закусила щоку. Кейт припускала, що вона збиралась зайнятися хлопцем сама – трохи згодом, під час запланованого виступу.
Кейт відчула запах пороху. На сцену, дзенькнувши, упала патронна гільза.
Ґіньйоль боровся зі своїм нашийником, намагаючись звільнитися. Дівиця Мортена приголомшено мовчала. Де Керн стогнав від задоволення. Ассолан розлючено бурмотів: «Терпіти не можу боягузів – пристрелити їх, усіх пристрелити!» Дю Руа відверто нудьгував – недарма він казав, що самого лише вбивства для нього тепер не досить.
Хтось щойно помер у неї на очах. Кейт не тямила себе від люті й жаху.
Як церемоніймейстер доктор Орлов безумовно поступався Ґіньйолю. Він гмикав і виголошував довгі нудні промови, тягнучи час, доки тривали приготування до наступного номера.
Ескапада хлопця вибила його зі сценарію.
Тіло довелося прибрати й підтерти калюжу крові, а тоді посипати вологу клейонку піском.
Орлов дуже метушився, адже все це відбувалося на очах публіки.
Дю Руа гнівно блимав на нього очима. Кейт припустила, що артисти, які потрапили в немилість до Червоного Кола, можуть здійснити свій блискавичний фінальний вихід наступними.
Маліта висмикнула її з ряду виконавців, які чекали своєї черги. Одна із сиріток вчепилася в спідницю Кейт. Маліта замахнулася, щоб ударити маленьку дівчинку, але Кейт відвернула удар і сказала дитині, що все буде гаразд, хоча в самої ледве язик повернувся збрехати. Маліта підвела її до столика з реквізитом.