Блідий від жаху Орлов упав навколішки посеред останків відвідувачів. Зараз вони в буквальному сенсі утворювали собою Червоне Коло.
– А тепер я хочу, щоб цю сцену вимили і прибрали сміття, – наказав Ґіньйоль. – Завтра ввечері і щовечора по тому ми граємо виставу. І хай не гаснуть вогні в Театрі Жахів!
Янголи сиділи разом із Персом у кафе навпроти Пале-Ґарньє. Юкі їла морозиво, а Клара пила китайський чай.
Кейт і досі почувалася роздратованою.
Роботу було зроблено – Червоне Коло ліквідоване, убивства на Мормартрі припинені – і клієнт задоволений.
Вона гадала, що знає, навіщо Клара зрадила її… Та виявилося, що англійка обманним шляхом втерлася до Червоного Кола. І знову Кейт почувалася спантеличеною. Було б настільки логічно, якби Клара перекинулася до ворожого табору. Адже вона проголошувала себе знавцем тортур. Хай би якою була вада дю Руа, це було і її вадою теж – може, навіть більшої сили. Через цей ґандж месьє Ерік і взяв її до себе.
– Що це було, Кларо? – спитала вона. – Чому ти була так налаштована проти них?
– Легіон Жаху був купкою буржуазних лицемірів – потай пускали слину, замість того щоб насолоджуватись гордо й відкрито. До того ж я хотіла побачити виступ справжнього майстра… і побачила. Я ніколи не забуду.
– Ґіньйоля?
– О, він чарівний… але ні. Не Ґіньйоля.
Клара підняла чашку й показала нею на Юкі, яка скромно схилила голову.
– Грація. Елегантність. Мінімалізм. Нівечення. Страти. Бездоганно.
Кейт знала, що ніколи цього не зрозуміє. Для неї жахи були лише жахами.
Вона підвела очі на фасад Оперного театру і задоволено зауважила, що ґорґулья і досі там і наглядає за ними.
Його вона теж ніколи не зрозуміє. Як журналістка, як детектив вона потребувала самих тільки фактів… І лише як Кейт Рід прагнула знати більше.
Перс поклав на стіл досьє з газетними вирізками.
– Отже, mes filles,[154] до уваги агенції потрапила ще одна справа. Кейт, тебе це зацікавить. У Луврі стався напад на охоронців. Ходять чутки, що зникли деякі коштовності. Дехто каже, що на будівлю накладено прокляття. Бачили дивну фігуру, яка вночі прокрадалася коридорами, безшумно і в плащі, у головному уборі й золотій посмертній масці фараона…
Кім Ньюмен – письменник, кінокритик і журналіст. Серед його останніх публікацій – критичне дослідження «Класика Британського інституту кінематографії: Квотермасс і колодязь», міні-серія «Мисливець на відьом: таємниці височини» (у співпраці з Морою Мак-Г’ю) із циклу коміксів «Дарк Горз», розширений і оновлений варіант його визнаної серії «Ера Дракули» і найновіший роман «Таємниці школи Дреркліфф». Янголи Музики повертаються в оповіданні «Привиди над Парижем».
Заб
ЗАБУТТЯ, – я, сер. 1. Втрата згадки про кого-, що-небудь. // Неприйняття до уваги чого-небудь. Відходити (відійти) в забуття; Покриватися (покритися, критися) забуттям – остаточно забуватися, не згадуватися. 2. Стан того, хто повністю виключився з щоденних турбот, думок, переживань і т. ін. 3. Стан глибокої задуми. Виводити (вивести) із забуття – повертати до здатності сприймати навколишню дійсність. 4. Втрата відчуття навколишньої дійсності, стан дрімоти. // Втрата свідомості, непритомність. Впадати (впасти) в забуття – втрачати відчуття навколишньої дійсності, засинаючи або непритомніючи. 5. Найвищий ступінь виявлення якого-небудь почуття, збудження, захоплення та ін. До забуття – із захопленням, напружуючи всі сили.
Найближча етимологія: забути(ся), забувати(ся), забуте, забутий – рос. забыть, забыться, біл. забыць, забыцца, д. – рус. забыти(ся), п. zabywać, праслов. zabyti sę, «забутися», похідне від byti «бути»; первісне значення «засидітися, занадто довго десь пробути» з пізнішим розвитком значення «пробути за однією справою без діла, не роблячи іншої потрібної справи», звідки «забутися про якусь справу, перестати пам’ятати».
Синоніми: непам’ять; втеча від дійсності; задума; дрімота, сон; (втрата тями) безпам’ять, непритомність; (від збудження) екзальтація, нестяма; самозабуття.
Приклад: «Забуття настигає вас, коли хтось, на кшталт відьми, накладає на вас прокляття…»