Амвросій святий каже про Давидового стовпа, що з двох причин його поставлено: до захисту міста і для прикраси його. "Поставив, — рече, — стовпа Давид, щоб був захист, укупі й прикраса місту; захист, бо здалеку бачить ворога й проганяє його від міста; прикраса ж, бо всі високі єрусалимські будівлі перевищує своєю висотою". Недаремно отож тому стовпові уподібнена Покровителька наша, котра нам є стовпом кріпості від лиця ворожого; воістину захищає нас і прикрашає. Захищає, коли видимих і невидимих ворогів від нас далеко проганяє, коли полонених од вуз звільняє, коли мучених від духів нечистих збавляє, коли скорботних утішає, скривджених заступає, голодних живить, коли для збентежених пристанищем буває, хворих відвідує. Украшає-бо нас, покриваючи перед Богом соромотну голизну душі нашої своїми превисокими заслугами, як найдорожчими прикрасами, пречисленними благодатями, як невичерпним скарбом, бідність нашу наповнює, чинить нас доброприємними для очей Господніх. Прикрашає, коли тих, що не мають шлюбної одежі, своєю одягає ризою і чинить, щоб не була видна всевидючому окові соромота голизни нашої душевної, образом чого споконвіку була земля порожня і неприкрашена, тоді водами покрита, бо земля неприкрашена й порожня була образом грішної душі, що згубила свою красу, порожньою учинившись без добрих діл і чужою Божій благодаті. Води ж, що покривають неприкрашену землю, є прообразом милосердя Марії Богородиці, як море невичерпне і як ріки, що, не убуваючи, на всіх виливаються і всіх покривають. І коли Дух Божий ширяє поверх вод, то відповідно ширяє і поверх землі неприкрашеної, водами покритої, ніби не бачачи негарності її. Він є таємним прообразом того, що душа, покрита преблагословенним покровом Діви Богородиці, хоч буде і некрасна, не позбудеться благодаті Духа Святого, бо покров Пресвятої Богородиці негарності її, як вода неприкрашену землю, покриє і прикрасить красою своєю благодаті та притягне до неї Святого Духа. Прикрашає нас Пречиста Діва, коли грішних праведними, нечистих же чистими чинить; каже-бо про неї блаженний Анастасій Синаїт: "Волхвів апостолами, митарів же євангелистами чинить, а блудниць чистішими від дів робить". Так Марію Єгипетську, що була тоді блудниця, учинив тепер чеснішою понад багатьох дів, а коли спершу нечиста й скверна була, тепер як сонце сяє у Христовій Церкві за заступництвом Пречистої Діви Марії, котра всім, що до неї приходять, покров є і прикраса. Прикрашає вона і весь духовний Єрусалим, Церкву, кажу, Христову, котра так співає:
О, дивна прикраса всім вірним ти є,
Пророцтва збуття,
Апостолам слава
І мученикам прикраса,
Дівству похвала
І всьому світу предивний Покров.
На стовпі Давидовому зі щитами були всі стріли сильних. І цей одушевлений стовп, Пречистая Діва, має при собі стріли сильних, тобто молитви святих, котрі моляться з нею, бо не сама з'явилась у церкві, стоючи в повітрі, але з ангельським воїнством і з безліччю святих у білих ризах, котрі з благоговінням охрест неї стояли; усіх тих святих молитви за нас до Бога є наче стріли сильних, що можуть прогнати всі полки ворожі. Знає-бо Пречиста Богородиця, що війною є життя наше на землі, адже воює на нас ворог усіма своїми силами, посунув на нас усі свої полчища, обставив нас усіма своїми легіонами: "Бо пси оточили мене, обліг мене натовп злочинців". Розтулили на нас вуста свої, як лев, що нападає і рикає. Через те Небесна Цариця, пособити нам бажаючи, подвигнула на ворога нашого всі сили небесні, закликала пророків, апостолів, зібрала мучеників, дівственних, з'єднала праведних, преподобних і з ними приходить допомогти нам і ополчитися поруч нас і подати нам на ворога перемогу:
Тією-бо воздвигнуться побіди,
Тією-бо повергнуться вороги,
Із ангельським воїнством прийде.
Є ж бо драбиною, Яковом побаченою, яку безліч ангелів оточує. Згадуючи тут драбину Якова, хто може дивуватися, чому ангели на ній не мають спокою, але постійно підіймаються і сходять; збагнувши ж, що драбина є прообразом Діви Марії, за словом до неї церковним: