Вперше надруковано в журн. «Дзвінок», 1891, № 14, стор. 115. Автограф не зберігся.
Датується 1891 р. на підставі першодруку.
Подається за першодруком.
ПИТАННЯ
Вперше надруковано у журн. «Життя й революція», 1928, № 2, стор. 154.
Автограф — ф. 2, № 11, стор. 74—75.
Датується орієнтовно 1893—1894 р. на підставі автографа. Подається за автографом.
відповідь
Вперше надруковано в журн. «Жпття й революція», 1928, № 2, стор. 154.
Автограф — ф. 2, № 11, стор. 76—77.
Датується орієнтовно 1893—1894 р. на підставі автографа. Подається за автографом.
НА МОТИВ З МІЦКЕВИЧА
Вперше надруковано у збірці «Арго», К., 1914, стор. 40. Автограф — ф. 2, № 11, стор. 77—78.
Датується орієнтовно 1893—1894 р. на підставі автографа. Подається за автоірафом.
«КОЛИ ВЖЕ ЗАЧЕПИЛИ СІ ПИТАННЯ...»
Вперше надруковано в журн. «Нові шляхи», 1930, № З, стор. 82—83.
Автограф — ф. 101, № 322.
Датується 1894 р. на підставі листа Лесі Українки до М. Пав-лика 27.ІХ 1894 p., в якому був надісланий вірш.
Подається за автографом.
ПРОРОЧИЙ СОН ПАТРІОТА
Вперше надруковано в журн. «Народ», 1895, № 9, стор. 135— 136, під криптонімом «Н. С. Ж.».
Автограф не зберігся.
Датується 1895 р. за першодруком.
Подається за першодруком.
Поезія е відгуком на проватіканські статті «Наші національно-політичні відносини», «Про своїх людей» та ін., надруковані в газ. «Буковина», № 27—32 за 1895 р. Вислови з цих статей використовуються у творі.
Присвята редакторові «Буковин и».— Редактором газ. «Буковина» протягом 1895—1899 pp. був Осип Маковей.
Святоюрські вежі — собор святого Юра у Львові, кафедральна греко-уніатська церква, осередок католицької реакції в Галичині.
...р уськев обличчя, римською тіарою вінча-н е.— Йдеться про львівського митрополита С. Сембратовича, що 1895 р. став кардиналом у Римі.
«Руський С і о н» — церковна реакційна газета, що видавалася у Львові (1871—1883).
НА ПАМ’ЯТЬ 31 ПОЛЯ 1895 року
Вперше надруковано в журн. «Нові шляхи», 1930, № 5, стор. 48—50.
Автографи — ф. 101, № 338, із заголовком «Раді на незабудь», та ф. 2, № 682, із заголовком «На пам’ять 31 іюля 1895 року».
Датується за автографом.
Подається за авюграфом — ф. 2, № 682.
Сестрице люб а...— поезія присвячена Аріадні Михайлівні Драгомановій, дочці М. П. Драгоманова, двоюрідній сестрі Лесі Українки.
...сеє перше і безмірне горе...— смерть М. П. Драгоманова 20.VI 1895 р.
«Нові шляхи»— український лігературно-науковий, мистецький і громадський журнал прогресивного напряму. Виходив у Львові у 1929—1932 pp.
БОЖА ІСКРА
Вперше надруковано в журн. «Народ», 1895 p., № 15-16, стор. 254, в циклі «Невільничі пісні».
Автограф — ф. 2, № 11, стор. 89.
Датується 1895 р. на підставі першодруку.
Подається за першодруком.
SLAVUS — SCLAVUS
Вперше надруковано в журн. «Народ», 1895, № 15-16, стор. 255. в циклі «Невільничі пісні».
Автограф не зберігся.
Датується 1895 р. за першодруком.
Подається за першодруком.
БРАТОВІ Й СЕСТРІ НА СПОМИН
Вперше надруковано в наукових записках Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР «Радянське літературознавство», 1948, стор. 120—121.
Автограф — ф. 2, № 4.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«НЕ ДОРІКАТИ СЛОВО Я ДАЛА...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковагіі твори, стор. 8.
Автограф — ф. 2, № 728.
Датується за автографом.
Подається за автографом,
«КРОВ ТВОЯ —РУБІН КОШТОВНИЙ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 9.
Автограф — ф. 2, № 728. В автографі викреслена третя строфа:
Мудрим людям достаються Поцілунки, лаври, квіти,
А поету на потіху Все криваві самоцвіти.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«ТАК ПРОЖИЛА Я ЦІЛУ ДОВГУ ЗИМУ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 10.
Автограф — ф. 2, № 705.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«ТИ, ДІВЧИНО, ЖИТТЯМ РОЗБИТА, ГРАЙ!»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 11.
Автограф — ф. 2, № 707.
Датується орієнтовно 1897 р.
Подається за автографом.
ПРОКЛЯТТЯ РАХІЛІ
Вперше опубліковано в ЛНВ, 1918, т. 69, кн. 1, стор. 3—5. Автографи — ф. 2, № 733 (чорновий), та № 732 (чистовий), в якому закреслено 8 останніх рядків:
І зникла тінь в підземному Шеолі,
А крик лунав ще довго в чистім полі
І невиразною луною долетів
?о тихої вигнанниці — Марії.
син її крізь сон зненацька затремтів.
А мати здійняла свій погляд, повний мрії,
До зірки, та зоря вже ледве променіла —
На сході заграва, мов кров’ю, червоніла.
В чорновому автографі твір мав підзаголовок «Легенда», виправлений пізніше на «Апокриф».