Датується орієнтовно 1898 р.
Подається за чистовим автографом.
«ЯКБИ Я ЗНАВ, ЩО ЇМ НЕМА РЯТУНКУ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори в п’яти томах, т. 1. К., 1951, стор. 168.
Автограф — ф. 2, № 727.
Датується орієнтовно 1898 р.
Подається за автографом.
IMPROMPT и
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 12.
Автограф — ф. 2, № 656.
Датується орієнтовно 1899 р.
Подається за автографом.
«ЯК Я ЛЮБЛЮ ОЦІ ГОДИНИ ПРАЦІ...»
Вперше надруковано в журн. «Червоний шлях», 1923, № З, стор. 5—6, під заголовком «Години праці».
Автограф — ф. 2, № 729. В ньому після рядка «А тим розмовам був лихий кінець» закреслено:
Як свічка танула дівчина необачна,
І ряст недовго їй топтати довелось,
І ще якби вона завчасу схаменулась,
То, може, ще її пости та молитви Від перелесника лихого захистили.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«Червоний шлях» — український громадсько-політичний і літературно-мистецький журнал. Виходив у Харкові в 1923— 1936 pp.
«ДИВИЛАСЬ Я НА ТЕБЕ І В ТУ МИТЬ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори в п’яти томах, т. 1, стор. 182.
Автограф — ф. 2, № 636.
Датується орієнтовно 1898—1899 р.
Подається за автографом.
«ЧАСТО КАЖУТЬ: «ЯСНІ ЗОРІ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 15.
Автограф — ф. 2, № 718. Остання його строфа мала таку початкову редакцію:
Люди ті не знають світу,
Але й світ їх теж не знає,
І говорить, що життя їх —
То писання божевільних.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«ТВОЇ ЛИСТИ ЗАВЖДИ ПАХНУТЬ ЗОВ’ЯЛИМИ ТРОЯНДАМИ.!.»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 13—14.
Автограф — ф. 2, № 706.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«ВСЕ, ВСЕ ПОКИНУТЬ, ДО ТЕБЕ ПОЛИНУТЬ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 17.
Автограф — ф. 2, № 634. Поезія записана на тому самому аркуші паперу, що й наступні поезії «Хотіла б я тебе, мов нлющ, обняти...» і «Скажи мені, любий, куди мої сльози поділись?». Під останньою дата— 16.ХІ 1900 p., що стосується і двох попередніх поезій.
Подається за автографом.
«ХОТІЛА Б Я ТЕБЕ, МОВ ПЛЮЩ, ОБНЯТИ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковапі твори, стор. 7.
Автограф — ф. 2, № 634. В автографі викреслено третю і четверту строфи:
Плющ укриває листом всі щілини,
1 в кожну рану запуска коріння,
Вінцем стає для смутної руїни,
В його росі блищить на їй проміння.
Коли одхилить хто єдиний нарост,
Одірве корінь або зробить шпару,
Плющ на руїні не згубливий нарост,
Вони з’єднались у добрану пару.
Датується, як і попередній вірш, 16.ХІ 1900 р.
Подається за автографом.
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 18.
Автограф — ф. 2, № 634.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«Я БАЧИЛА, ЯК ТИ ХИЛИВСЬ ДОДОЛУ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 19.
Автограф — ф. 2, № 634.
Датується за автографом. *
Подається за автографом.
«ТО, МОЖЕ, СТАНЕТЬСЯ І ДРУГЕ ДИВО...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори в п’яти томах, т. 1, стор. 211.
Автограф — ф. 2, № 634.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«ЧИ ПАМ’ЯТАЄТЕ, КОЛИ Я ГОВОРИЛА...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 21.
Автографи--ф. 2, № 649 (чорновий), та № 721 (чистовий). В чорновому автографі викреслено початок поезії:
Замовкли молитви, озвались гучні дзвони,
І рушила серед юрби труна;
Мені в душі озвались інші тони,
І думка раптом стала голосна.
Незчулася, коли заговорила...
Датується ЗО.ХІ 1900 p., оскільки текст поезії в чорновому автографі записаний на тому самому аркуші, що й поезія «Завжди терновий вінець...», датована в першодруку ЗО.ХІ 1900 р.
Подається за автографом.
«УСТА ГОВОРЯТЬ: «ВІН НАВІКИ ЗГИНУВ!..»
Вперше надруковано в журналах «Україна», 1946, № 2, стор. 18; «Вітчизна», 1946, № 2, стор. 20; «Радянський Львів», 1946, № 2—З, стор. 60.
Автограф — ф. 2, № 687. Первісна редакція поезії друкується у розділі «Інші редакції» даного тому.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
КОРОЛІВНА
Вперше надруковано в журн. «Рідний край», 1912, № 5, стор. 5—8.
Автограф — ф, 2, № 731 (чорновий), та № 730 (чистовий).
Датується за автографом.
Подається аа першодруком.
«Рідний край» — український щотижневий громадський і літературно-науковий журнал ліберально-буржуазного напряму. Виходив у Полтаві в 1905—1907 pp., у Києві в 1908—1914 pp., у Гадячі в 1915—1916 pp.