Подається за автографом.
«ОЙ НЕ ЗНИКЛИ ЗОЛОТІЇ ТЕРНИ...»
Вперше надруковано в журн. «Вітчизна», 1946, № 2, стор. 22. Автограф — ф. 2, № 662.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«БУЛО СЕ ЗА ЧАСІВ СВЯТОЇ ГЕРМАНДАДИ...»
Вперше надруковано в альманасі «З потоку життя», Херсон, 1905, стор. 165.
Автограф - ЦНБ АН УРСР, № 1-4370.
Датується орієнтовно 1903 р.
Подається за першодруком.
EPPUR ТІ TRADIRO
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 65.
Автограф — ф. 2, № 645.
Датується орієнтовно 1904 р.
Подається за автографом.
ПІСНІ З КЛАДОВИЩА
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 49.
Автограф — ф. 2, № 694.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
ПІСНІ ПРО ВОЛЮ
Вперше надруковано як цикл у виданні: Леся Українка. Неопубліковані твори, стор. 54—57.
Автограф — ф. 2, № 695. В автографі поезії «Ось вони йдуть. Корогва у них має...» закреслено п’яту і шосту строфи:
Ох, коли іншої пісні не знаєш, краще мовчи: се ж ти духа вгашаєш.
Чи панахиди вже править пора в час, коли воля під прапор збира!
Знаю сей спів! він неначе отрута, спів сей створила в кайдани закута бідна душа. Ще-бо змалку труїв всіх нас, уроджених в північ, сей спів.
У поезії «Нагаєчка, нагаєчка!» — співають накінець...» викреслено остапню строфу.
Чи ми, немов невільники, під ляскіт канчука,
На втіху злим плантаторам ударим тропака?
Чи се ми хочем, здавшися на божу благодать,
Такою «Карманьйолою» тиранів налякать?
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«МРІЄ, НЕ ЗРАДЬ! Я ТАК ДОВГО ДО ГЕБЕ ТУЖИЛА...»
Вперше надруковано в журн. «Україна», 1946, № 2, стор. 18 Автограф —ф. 2, № 680.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«УПОЄНІ НА БЕНКЕТАХ КРИВАВИХ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 52—53.
Автограф — ф. 2, № 680.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«ОСЬ УНОЧІ ПРОБУДИЛИСЬ ДУМКИ...»
Вперше надруковано в журн. «Червоний шлях», 1923, № З, стор. 50.
Автограф — ф. 2, № 693. В автографі є другий, незакреслений варіант 22-го рядка:
в вічність матерії, в світу буття.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
ГРАФ ФОН ЕЙНЗІДЕЛЬ
Вперше надруковано в журн. «Рідний край», 1913, № 1, стор. 69. .
В автографі — ф. 2, № 680, поезія має заголовок «Диявольське навождення»; після слів «у замку сьому, як в пустині» викреслено рядки:
Удень він даремне розривки шука, а потім по ночах марою блука, зітхав і скрикув з болю, аж слуги зриваються раптом зо сна:
«Се що з нашим паном? Ото новинаї Вгадай же ту панськую волю!..»
Датується орієнтовно за автографом 1905 р.
Подається за першодруком.
КАЗКА ПРО ОХА-ЧАРОДІЯ
Вперше надруковано в журн. «Молода Україна», 1912, № 4, стор. 16—19.
Автограф — ф. 2, № 658 (чорновий), має заголовок «Казка про Оха-чудотвора». Чистовий автограф — ЦНБ АН УРСР, ф. X, № 11. В чорновому автографі закреслено вісімнадцяту строфу:
В нас і те і друге вільно,— .
скаже ввічливо пан Ох.
Стережись тоді вже пильно, щоб не вийшло з тебе двох.
Дата в чорновому автографі — 7.ІІІ 1906 р.
Подається за першодруком.
«Молода Україна» — український журнал для дітей ліберально-буржуазного напряму. Виходив у Києві в 1906 та в 1908—1914 pp. як щомісячний додаток до журн. «Рідний край».
ВЕСЕЛИЙ ПАН
Вперше надруковано в журн. «Шершень», 1906, № 16-17, стор. 7, під псевдонімом «Лука».
Автограф — ф. 2, № 658.
Датується за автографом — 7.ІІІ 1906 р. Ця дата стосується й інших сатиричних поезій, записаних після вірша «Веселий пан»,— «Практичний пан», «Пан політик», «Пан народовець».
Подається за першодруком.
«Ш е р ш е н ь» — український сатиричний журнал революційного напряму. Виходив у Києві в 1906 р.
ПРАКТИЧНИЙ ПАН
Вперше надруковано в журн. «Шершень», 1906, № 18, стор. З, під псевдонімом «Лука».
Автограф — ф. 2, № 658.
Подається за першодруком.
ПАН ПОЛІТИК
Вперше надруковано в журн. «Шершень», 1906, № 15, стор. 6, під псевдонімом «Лука».
Автограф — ф. 2, № 658.
Подається за першодруком.
ПАН НАРОДОВЕЦЬ
Вперше надруковано в журн. «Шершень», 1906, № 16, стор. 8, під псевдонімом «Лука».
Автограф — ф. 2, № 658. В автографі закреслена друга строфа:
Не мужичу, ні, «людову», вибачте на слові, там я буду боронити справи народові.
Подається 8а першодруком.
КАЗОЧКА ПРО КРАЙ ЦАРЯ ГОРОХА
Вперше надруковано в журн. «Шершень», 1906, № 18, стор. З, під криптонімом «JI. У».
Автограф —ф. 2, № 658.
Йатувться за автографом, одаеться за першодруком.