Ой, пане майстре!
Чутно несвіцький рев, тріщання останніх загородок, гуркання підпасків.
Ой, біжать, біжать!
(Хлопець кидається на гору і стає на виступ.)
Тут же, трохи нижче, в розмові Будівничого з майстрами викреслено півтори сторінки тексту. Після слів «Куди ти? Божевільний! Стій! Вернись!» далі було:
3-ій майстер не слухає, спускається додолу і в ту ж мить попадає на роги бугаєві, той підкидає його високо вгору, другий
бугай ловить знов на роги. Змучений, зранений майстер умирає, помітуваний помежи бидлом. Товариші, сковані жахом, мовчки дивляться на його муки,— ніхто не важиться йти боронити; дехто пробув кинути ножем або сокирою в гурму бидла, але то тільки гірше дратує люту ранену скотину і не 'дає ніякої помочі. Довга мовчання серед людей і несамовитий рев серед бидла. Нарешті рев трошки втихає.
Молодий хлопець (па горі, вище від інших)
Товариші! Нам треба всім податись отак горою аж на бік лицарський, бо сі хліви й обори там кінчаться, там чисто і безлюдно.
Будівничий Слизько й стрімко.
Молодий хлопець Там можна вмить спуститись.
Будівничий І розбитись.
Ні, хлопче, годі. Досить вже тих проб.
Спитай її (вказує па принцесу), чи мало їх було? І що з них вийшло?
Принцеса (закриває лице. Болісно)
Ох, не згадуй краще!
4 Будівничий
Моя порада ось яка: рубаймо в горі щаблі, щоб нам стояти твердо і щоб іти все вгору вище й вище, аж поки станемо там на шпилі, де кришталевий замок. За твердиню нехай він стане нам, якщо король знов схоче нас примусить будувати неволі й бруду соромні оселі.
Те, що колись неволі слугувало, нехай послужить визволенню. Браття, орли недарма гнізда в’ють на горах.
На гору доступитись нелегко, за те згори зручніше боронитись.
1-ий майстер Еге ж, иехай-но вороги обступлять, ми ї* засиплем кришталевим градом!
Чудові променисті кулі їм освітять дорогу на той світ!
Квітка Климоит Васильович (1880—1953) — український радянський музикознавець і фольклорист. Чоловік Лесі Українки.
ТРИ хвилини
Вперще надруковано ~в журн. «Нова громада», К., 1906, кн. 10, стор. 1—20, \
В архіві зберігається автограф повної чорнової редакції (ф. 2, № 815) із значними авторськими правками. Сторінки рукопису 13—20 написані іншою рукою, але з правками Лесі Українки. Третій розділ твору «На еміграції» мав спочатку назву «У вигнанні». v 1
Дата в автографі — «29.ѴІІІ 1905, Зелений Гай».
Подається за першодруком.
«Нова громада» — літературно-мистецький журнал ліберально-буржуазного напряму. Виходив у Києві 1906 р.
Монтаньяри — революційно-демократичне угрупування депутатів Законодавчих зборів і Конвенту в період французької буржуазної революції кінця XVIII ст. Назва походить від франц. la montange (гора) і виникла в зв’язку з тим, що/ монтаньяри займали верхні місця в залі засідань.
Жірондисти — політична партія часів французької буржуазної революції кінця XVIII ст., яка представляла інтереси великої торговельно-промислової буржуазії. Прийшовши до влади 1792 рм жірондисти виступали проти дальшого поглиблення революції, а восени 1793 р. стали на шлях контрреволюції.
Тюрма К он сь єрж е р і — тюрма в Парижі, побудована ще в ранньому середньовіччі. Під час французької буржуазної революції кінця XVIII ст. була місцем ув’язнення Робесп’єра, Дан-тона та ін. В дні Паризької комуни палац і тюрма Консьєржері7 згоріли від обстрілу версальців.
Б а г р я н оперстий Самсон — кат часів французької буржуазної революції.
Ф і л і п п и — Леся Українка має на увазі іспанських королів епохи середньовіччя, які відзначились особливою жорстокістю, запровадили інквізицію.
Л у к р е ц і я — знатна римська жінка з роду Тарквініїв. За легендою, яку передає Тіт Лівій, смерть Лукреції, збезчещеної Секстом — сином царя Тарквінія, стала приводом до повстання Й09 р. до н. е., що покінчило з автократією у Римі.
Віргінія — за давньоримською легендою, дочка плебея, який убив її, щоб урятувати від безчестя. \
Луї Капет — Людовік XVI (1754—1793), французький король з династії Бурбонів. За часу Людовіка XVI почалась фран-, цузька буржуазна революція. Скинутий народним повстанням, за' вироком Конвенту Людовік XVI був гільйотинований 1793 р.
В а н д е я — департамент на заході Франції. Під час французької буржуазної революції кінця XVIII ст. був центром реакційних заколотів роялістів і католицького духівництва. Пізніше термін «Вандея» став вживатись для позначення вогнищ контрреволюції. '
Бретань — провінція у Франції, відома частими селянськими повстаннями (особливо у XVIII ст.). Буржуазний уряд Франції розділив провінцію Бретань на п’ять департаментів, цим покінчивши з її адміністративною самостійністю.