— Але твоя мама не…
— Ні, вона не буде проти, а їжі в нас вистачить на цілу армію. — Рорі простягнув Люсі руку і допоміг їй піднятися з підлоги. — Не хвилюйся, — сказав він. — Годі вже самій собі ускладнювати життя.
— Думаєш, я так роблю?
— Уже ні.
Елфріда
Поїздка у Кінґсферрі минула успішно: Сем і Керрі привезли не лише безліч картонних коробок з різними продуктами — овочами, фруктами, солодкими пластівцями і різдвяними смаколиками, — а й вино, пиво, газовану воду, колу і шість пляшок віскі «Феймос Ґраус». Ба більше — вони знайшли магазин чоловічого одягу, і Сем купив цілий гардероб для життя за містом: вельветові штани, теплі сорочки, товстий светр, пару черевиків «Тімберленд» і куртку фірми «Барбур». Елфріда, звісно, не запитувала, але не сумнівалася, що він також купив спідню білизну, шкарпетки і все необхідне для того, щоби прийняти душ, поголитися, умитися і почистити зуби. Одне слово, усе, щоб добре пахнути й мати неперевершений вигляд.
На обід Сем одягнувся в обновки, й усі оцінили його невимушену, природну елегантність. Після обіду він вдягнув нову куртку, і вони з Оскаром попрямували у гольф-клуб — Сем домовився про зустріч із секретарем, оскільки хотів довідатися, як стати членом клубу. Елфріда, спостерігаючи, як вони крокують засніженим тротуаром, подумала, що Оскару піде на користь чоловіча компанія.
Вони з Керрі залишилися вдома, позаяк мусили підготуватися до приїзду сера Джеймса Ерскіна-Ерла о четвертій. Перше, що треба було вирішити, — де вони пригощатимуть його чаєм. Елфріда пропонувала чаювати на кухні, щоб їхня зустріч не здавалася надто офіційною, але Керрі сказала, що кухня годиться для знайомих, а серу Джеймсу, можливо, буде не вельми комфортно сидіти за кухонним столом.
Елфріда погодилася.
— Тоді поп’ємо у вітальні.
— Як? Збившись у купу біля каміна?
— А чому б і ні?
— Чоловіки ненавидять стояти, якщо тільки вони не навчені цього, як вікарії, наприклад. Вони не можуть одночасно жонглювати чашкою, блюдцем і шматком торта. Краще накриємо стіл біля панорамного вікна — красиво все розставимо, як мама робила.
— Для цього потрібна гарна скатертина.
— Закладаюся, у шафці місис Снід можна щось знайти. Спекти булочки?
— А ти умієш? — здивувалася Елфріда.
— Звісно. А ти сходи купи глазурованих смаколиків.
Вдягнувши теплу шерстяну накидку, Елфріда рушила до пекарні. Глазурованих смаколиків у них уже не було, зате ще залишилися імбирні пряники. Вона також взяла баночку ожинового джему.
— Плануєте вечірку, місис Фіппс? — спитала дівчина, віддаючи їй решту.
Елфріда відповіла, що по обіді дехто має зайти на чай.
Керріні булочки вже пахли на весь Естейт-хаус. Елфріда дістала імбирні пряники й баночку джему, затим знайшла тацю, поставила на неї найкращі, хоч і не із сервізу, тарілки, чашки і маленькі блюдечка. Потім знайшла цукорницю, масельничку і навіть ніж для масла.
— Наше чаювання буде напрочуд елегантним, — сказала вона, витираючи чайні ложечки та чайник-заварник.
Піднявшись нагору, знайшла в комоді лляну скатертину. Випрасувана і накрохмалена, вона прикрасила старий стіл. Затим поставила п’ять тарілок, чашки на блюдечках, масельничку, вазочку з джемом і поклала маленькі ножі. Квітів не було, та Елфріда сподівалася, що сера Джеймса Ерскіна-Ерла це не дуже засмутить.
З порожньою тацею Елфріда відійшла від стола і глянула на протилежну стіну, на свою маленьку картину, яка, можливо, сьогодні зникне звідси назавжди. Вона висіла трішечки криво, тому Елфріда підійшла, лагідно погладила картину, наче похвалила малу дитину за гарну поведінку, а затим поправила її.
— Якщо в мене не буде часу попрощатися з тобою, то кажу тобі зараз «Прощавай». І дякую за те, що весь цей час ти була зі мною.
Оскар і Сем повернулися з гольф-клубу вчасно і в гарному настрої. Зустріч із секретарем клубу минула успішно. Семові сказали, що зазвичай, щоб стати членом клубу, треба почекати в черзі, але оскільки він житиме в Баклі, то його, найпевніше, приймуть до клубу поза чергою. Затим їх познайомили з капітаном і кількома членами клубу, вони подивилися фотографії і кубки та пішли додому.
Елфріда бачила, що Оскар отримав задоволення від цього відвідування. Пригадавши його попередній візит до клубу, який закінчився цілковитою катастрофою і панічною втечею, вона подумки подякувала вищим силам. Їй навіть захотілося обійняти Оскара. Але вона стрималася і піднялася нагору, щоби причесати своє вогняне волосся і підфарбувати вуста.