Я хотіла, щоб ніхто не знав про їдальню, хотіла влаштувати сюрприз, але перед обідом приїхали Сем і Керрі з різдвяною ялинкою, і всі почали обговорювати, де її поставити. Спершу думали встановити її у вітальні, однак Елфріда в суботу влаштовує вечірку, прийде багато гостей, а ялинка займе чимало місця. Оскар запропонував поставити її на сходовому майданчику, але там буде столик з напоями, і ялинка заважатиме людям ходити. Тож мені довелося розповісти про їдальню, і всі побігли подивитися, що ми зробили. Усі були вражені, бо їдальня аж сяяла чистотою. Елфріда сказала, що вона й не припускала, що їдальня може мати такий святковий вигляд. Усі вирішили, що це ідеальне місце для ялинки. Тож Сем пішов і приніс ялинку й підставку, яку він теж купив. Елфріда зняли з ліжка свою червону шаль і прикрила підставку, щоб не було видно дощок і цвяхів. Ялинки виявилася прекрасна — ідеального розміру й форми. Мені подобається її запах — схожий на піну для ванни із сосновим ароматом.
Після обіду Оскар зібрав усі прикраси, які ми купили, і ми повісили їх на ялинку. Сем повісив гірлянди й почепив на вершечку зірку. Елфріда принесла рулон красивої картатої стрічки, якою хотіла перев’язувати подарунки, але вирішила, що скотч теж згодиться, а стрічка піде на ялинку. Тож ми її порізали, наробили бантів і прикрасили ними ялинку. Клянуся, коли ми все розвісили й увімкнули гірлянду, вона стала просто чарівною. Здається, це найкрасивіша ялинка, яку мені доводилося бачити.
Керрі сказала, що в Коррідейлі дуже гарно і мені треба якось туди з’їздити. Вона розповіла, що там багато снігу, і сині тіні, і сонце, а сад тягнеться від самого будинку і аж до води, а дерева там — високі й старезні. Мені трохи шкода, що я не поїхала з ними, але треба було прибрати в їдальні, поки місце Снід не пішла, бо ж я обіцяла допомогти.
Завтра почнемо готуватися до вечірки. Елфріда вже зателефонувала до місис Кеннеді, щоби позичити в неї склянки, бо своїх нам не вистачить. Керрі відповідатиме за їжу. Сьогодні, закінчивши прикрашати ялинку, ми сходили в пекарню і замовили сосиски в тісті, різні пироги й піцу. А потім замовили ще копченого лосося, щоб зробити бутерброди із темним хлібом. Вечірка почнеться о шостій. Місис Снід і Артур прийдуть допомогти. Я й не знала, що треба стільки всього зробити. Можливо, тому мама й бабуся ніколи не влаштовують удома вечірок.
Звісно, ми запросили Рорі та Клодаг. Я вдягну нову чорну мініспідницю, чорні колготки і білий светр. Хочу зачесати волосся нагору і зібрати у вузол, аби було видно сережки.
Елфріда
Оскільки в цих краях розвиднялося пізно, Елфріда, прокидаючись, зазвичай ніколи не знала, котра година, бо темно було завжди. Вона намацувала годинник у темряві й, примружившись, вдивлялася в циферблат. Іноді бувало, що й о другій ночі вибиралася з ліжка, накидала халат і йшла у ванну. Інколи прокидалася о п’ятій, іноді годинник показував восьму, отже, час вставати. Але небо все одно було чорне, жоден промінчик на ньому не зблисне — темно як опівночі.
Цього ранку вона, простягнувши руку й намацавши годинник, побачила, що вже пів на восьму. Оскар ще спав поруч. Вона тихо, щоб не розбудити його, встала з ліжка, накинула теплий халат, засунула ноги в капці й пішла зачинити вікно. Надворі знову падав сніг — не густий, але мокрий, важкий; вітер приносив з моря великі, вологі сніжинки. Вони кружляли навколо церкви, танцювали між чорними голими гілками дерев на кладовищі, сяяли золотом у світлі вуличних ліхтарів. Видовище було таке чудове, що Елфріді захотілося, щоб його ще хтось побачив. Оскар зовсім не зрадіє, якщо вона його розбудить, тож Елфріда вийшла з кімнати, спустилася на кухню, закип’ятила чайник і зробила дві чашки чаю. Затим знову піднялася нагору, у вітальню, розсунула штори й поставила чай на столик біля вікна. Потім пішла на мансардний поверх, щоб розбудити Люсі.