— Гаразд, — погодилася Люсі.
Вона поклала гроші в кишеню (тридцять фунтів!), засунула свої пакунки під стілець і пішла.
Люсі добре розуміла, що в Сема щонайменше дві причини позбутися її. По-перше, він, мабуть, не хотів, щоб вона знала, скільки коштує картина, а по-друге, він ще не купив подарунок для неї.
Прямуючи до італійської лавки, вона дуже сподівалася, що Сем не купить їй якийсь дірявий глек. Але одразу прогнала цю думку, бо знала, що він такого не зробить. Цікаво, а картина Семюела Пепло — це подарунок для Керрі? А на тридцять фунтів можна купити кілька метрів гірлянди.
Трохи поторгувавшись, Сем купив полотно Пепло. Поки картину загортали й оформлювали необхідні папери, він вийшов із салону, швидко перейшов дорогу і легко знайшов ювелірну крамницю — у вітринах сяяли срібні рамки й маленькі вишукані настільні годинники. Вибір сережок був великий, і він купив пару золотих «цвяшків» у формі маленьких ромашок.
Продавчиня поклала їх у коробочку і замотала в золотистий папір. Розрахувавшись, Сем поклав сережки в кишеню і повернувся в антикварний салон, де на нього чекала запакована картина.
Проблема була лише в тому, що хлопець відмовився прийняти оплату кредитною карткою, тож Сему довелося виписувати чек.
— На кого виписати?
— На мене.
— А ім’я у вас є?
— Так, — відказав той і простягнув йому візитівку. — Трістрам Найтінґейл.
Виписуючи чек, Сем подумав, що це саме той випадок, коли характер і зовнішність цілковито відповідають імені. Він саме вписував у чек своє ім’я, коли у дверях постала Люсі із черговою коробкою.
— Усе купила? — спитав він.
— Так. Аж чотири штуки. Має вистачити, хіба ні?
— Навіть не сумнівайся. Попросимо Рорі, щоб допоміг нам їх повісити. — Сем віддав чек і взяв туго зав’язану картину. — Дуже вам дякую.
Трістрам Найтінґейл поклав чек на стіл, і поки вони збирали пакети з підлоги, покрокував до дверей і відчинив їх.
— Щасливого Різдва, — побажав він на прощання.
— І вам також, — відповів Сем, а коли вони відійшли достатньо далеко і продавець уже не міг його почути, додав: — …містере Найтінґейле.
— Містере хто?
— Його звати Трістрам Найтінґейл. Мабуть, його батьки якісь садисти. Це ж треба так назвати дитину. Не дивно, що він ненавидить увесь світ.
— Яке жахливе ім’я. А йому ж усе життя доведеться з ним жити. Семе, для кого картина?
— Для Керрі. Тільки не кажи їй.
— Звісно, не скажу. Вона дуже дорога?
— Так, але вона того варта. Знаєш, коли речі коштують дорого, це вже не речі, а хороша інвестиція.
— Я вважаю, це чудовий подарунок. А коли Керрі знову переїде на Ренфурлі-роуд, то повісить її на стіні у вітальні.
— Я теж про це подумав.
— Дивитиметься на неї і згадуватиме Крейґан, Шотландію і цю поїздку.
— Думки мої читаєш.
— А ви з нею ще колись побачитеся?
— Не знаю, — відказав Сем і усміхнувся. — Але сподіваюся.
— І я також, — сказала Люсі й додала після короткої паузи: — Хороший був ранок. Дякую, що взяв мене із собою.
— Дякую тобі, що поїхала. Ти мені дуже допомогла.
О пів на шосту вечора Естейт-хаус був готовий до вечірки.
Вхідні двері прикрашав вінок із падуба, а ліхтар добре підсвічував прикріплену картонну табличку з написом: «Будь ласка, заходьте». Елфріда сподівалася, що так вони зможуть уникнути зайвої метушні: люди не дзвонитимуть у дзвінок, Горас не гавкатиме щоразу, а їй не доведеться бігати сходами туди-сюди, щоб зустрічати гостей. У їдальні сяяла вогнями розкішна ялинка, навколо якої лежали гори подарунків. Широкі сходи були прикрашені падубом, плющем і сяйливими гірляндами.
На сходовому майданчику облаштували бар — Сем і Оскар перенесли туди великий стіл, який раніше стояв під вікном у вітальні. Його накрили білою скатертиною, точніше, одним із найкращих лляних простирадл, старанно випраних місис Снід. На столі акуратно виставили пляшки, відерце з льодом і відполіровані до блиску келихи.
На все це знадобилося чимало часу й зусиль, тож коли прийшли Сніди й узяли на себе останні приготування — розігріти маленькі піци та насадити гарячі ковбаски на шпажки — усі розійшлися, щоби прибратися до вечірки. З-за зачинених дверей доносилися звуки води, дзижчання електробритв і аромат олійок для ванни.