— Хочеш за це отримати орден?
— Прагну справедливості. Як кажуть ув американських кінах, дай мені шанс.
— Даю останній. Ось назва хімічної сполуки. Треба з’ясувати, де вона застосовується. Відповідь мені потрібна негайно.
— Одна умова — я фіксуватиму свої розкопки на відео.
— Хто ж тобі завадить.
— Даси мені інтерв’ю?
— З деякого часу думаю, чи ти взагалі — людина.
— Я — гомо сапієнс. Мій сапієнс хоче, щоби моєму гомо жилося краще, і він не дасть жодним моральним дурницям стати на заваді. Не вимикай мобільника. З ловів звітуватиму.
То даси шматочка ковбаси?
— По тому, як скажеш, чого від тебе хотіла Ліда Олійник, яку підвозив сюди?
— Я тебе недооцінив. Вона хотіла продати інформацію.
— Дорого правила?
— Як для розголошення таємниці слідства, не надто.
— Ти пристав на пропозицію?
— З тобою нецікаво розмовляти. Ще запитай, про що ми торгувалися.
— Не запитаю. Бо знаю. Йдеться про арешт однієї людини.
— Ловко. До речі, я навів довідки. Цей арештований хлоп — багатенький і небезпечненький Буратино. Екс-воїн, ексспецназівець, екс-власник приватного детективного агентства, нинішній власник начебто цивільної охоронної фірми. Бачу клієнта, якого можна посмикати за дійки.
Знову заграв «Титанік».
— Зателефонуй мені за п’ять хвилин додому, — Зірка вимкнула мобілку і вибігла.
— А ковбаса? — заволав Олег.
— На свої срібляники купиш.
Дзвінок у квартирі не забарився.
— Щось із Сарою? — Їй краще.
— Ти мене налякав.
— Небезпека минулася. Дороті каже, завтра забере додому.
Я заборонив. Нехай побуде в шпиталі до з’ясування вашої ситуації. Я прослухав автовідповідач, навіщо ти мене розшукувала?
— Дізнайся, де, в якій сфері застосовується хімічна сполука барбізон родини телуридів. Якомога швидше. На позавчора.
— Не зрозумів.
— Так кажемо, коли наголошується терміновість завдання.
— Йєс, ідіома. Хочу тебе попередити — посол зробив запит у міжнародну організацію «Лікарі без кордонів». Вони просять ваш уряд дозволити приїзд групи токсикологів з спеціально обладнаним літаком. Ваші — мовчать. Посол попросився на прийом до Президента. Три трупи за тиждень.
Можливо, початок невідомої епідемії. Посольство дістало дозвіл на негайну евакуацію в разі потвердження нашими експертами. Ми не дивуємося, чому мовчить медична академія. Про алопецію у Чернівцях теж мовчали, допоки хвороба не поширилася. Врешті — то була ваша справа. У нашому випадку, даруй, ні. Всі діти дипломатичного корпусу ізольовані. Карантин триватиме, доки не з’ясуємо до решти.
Продиктуй по літерах назву твоєї хімії. Записав. Не секрет — навіщо?
— З Сарою справді все гаразд?
— Я з нею сьогодні розмовляв по телефону. Сміється, нагадує тобі про перукаря. Ти не відповіла мені.
— Виконаєш моє прохання — дізнаєшся. Бай.
Бойко Георгій, 16 років, температура 37,6. Стан середньоважкий. Проведено тестування на барбізон, експрес-аналіз за Бромбергом показав наявність цієї високотоксичної речовини.
Застосована інтенсивна терапія з антидотами.
Марія Горда, 16 років, температура 37,3, Стан середньоважкий. Проведено тестування на барбізон, експрес-аналіз за Бромбергом показав наявність цієї високотоксичної речовини.
Застосована інтенсивна терапія з антидотами.
Король Валентина Валентинівна, 50 років, надійшла з симптомами гострого отруєння. Померла. Розтин і експресаналіз за Бромбергом показали наявність барбізону.
Знову п’ятниця
Нечисленна жалобна валка повільно розтікалася поміж надгробків до ями, де на неї вже чекала металева табличка, косо встромлена у високий глиняний бруствер. На недбало поквецяній сріблянкою чорно й криво зазначалося: від сьогодні тут могила Король Валентини Валентинівни. З принесеної світлини дивилася повновида, в ясних кучериках усміхнена жінка. Слідча Кулик і Стас стояли осторонь.
Зірка вкинула жменю землі на домовину, відступилась. Їй на груди впала Лідія. Зарюмсана, чорна хустка з’їхала на плечі, ридала голосніше за нечисленних родичок покійної.
— Ми, — схлипувала, — ми щойно помирилися… я вибачилася… вона мені пробачила.
Зірка відсторонилася, пішла до стежки. За нею — слідча.
— У мене до вас розмова, — сказала Кулик.
— Сідайте в мою машину, підвезу, — Зірка попрямувала до «жозі».
Вмостилися, рушили.
— Вас куди?
— До прокуратури, там і поговоримо. Ви вправний водій.
— Я вас підвезу, але не зайду — у мене урок. Я вже знаю, де застосовується барбізон. Далі — ваша робота.