— Іноді краще не зв’язуватися з кров’ю Посейдона, — промовив Афрос. — Авжеж, ми у дружніх взаєминах з богом моря, але відносини між підводними божествами... складні. А ми цінуємо свою незалежність. Однак передайте Персі нашу вдячність. Ми зробимо все, що в наших силах, щоб затримати чудовиськ Кето та прискорити вашу подорож через Атлантику, але знайте: в античних землях, у Mare Nostrum, на вас чекають більші загрози.
Френк зітхнув.
— Не сумнівався.
Бітос поплескав здорованя по плечу.
— Усе з тобою буде добре, Френку Чжане! Продовжуй практикувати перетворення на морських істот. Короп — це непогано, але спробуй португальський кораблик[17]. Пам’ятай, що я тобі показав. Головне — правильно дихати.
Френк, здавалось, зараз помре від сорому. Лео прикусив губу, сповнений рішучості не сміятись.
— А ти, Хейзел, — промовив Афрос, — приходь знову, приводь свого коня! Знаю, ти стурбована тим, що згаяла час, провівши ніч у нашому світі. Хвилюєшся за свого брата Ніко...
Хейзел стиснула свій кавалерійський меч. — Ви знаєте, де він?
Афрос похитав головою.
— Точно не знаю. Але коли ви будете ближче, то відчуєте його присутність. Не варто боятись! Щоб урятувати його, ви мусите дістатися Рима за день, але час ще є. І ви повинні його врятувати.
— Так, — погодився Бітос. — Його роль істотна для вашого походу. Не знаю точно чому, але відчуваю, що це так.
Афрос поклав руку Лео на плече.
— А щодо тебе, Лео Вальдезе, то тримайся Хейзел та Френка, коли дістанетесь Рима. Я відчуваю, що вони зіткнуться з... гм, технічними складнощами, розв’язати які здатен тільки ти.
— Технічні складнощі? — спитав Лео.
Афрос усміхнувся так, наче це були чудові новини:
— А ще у мене подарунки для тебе, хоробрий штурман «Арго II»!
— Мені більше подобається вважати себе капітаном, — промовив Лео. — Або головнокомандувачем.
— Шоколадні тістечка! — гордо промовив Афрос, вкладаючи Лео до рук старомодний кошик для пікніку, оточений повітряною бульбашкою. Лео сподівався, що це захистись тістечка і вони не перетворяться на солону слизьку кашу. — У цьому кошику ти також знайдеш рецепт. Не клади забагато масла! У цьому вся хитрість. А ще я дав тобі рекомендаційний лист до Тіберіна, бога Тибру. Коли дістанетесь Рима, твоїй подрузі, доньці Афіни, він знадобиться.
— Аннабет... — промовив Лео. — Гаразд, але навіщо?
Бітос усміхнувся.
— Вона йде за Знаком Афіни, хіба ні? Тіберін може стати її провідником у цьому поході. Він стародавній, гордий бог, який може бути... складним, але для римських духів рекомендаційний лист означає все. Це переконає Тіберіна допомогти їй. Сподіваюсь.
— Сподіваюсь, — повторив Лео.
Бітос дістав три маленькі рожеві перлини зі свого в’юка.
— Ну, час вам вирушати, напівбоги! Чудового плавання!
Він жбурнув у кожного з них по перлині. Навколо них утворились три мерехтливі рожеві бульбашки.
Вони почали підніматись на поверхню. Лео встиг тільки подумати: «Ліфт із прогулянкових кульок для хом’яків?», коли бульбашки прискорились і шугонули до віддаленого сонячного сяйва угорі.
XXV Пайпер
У Пайпер з’явився новий запис у переліку «Випадки, коли Пайпер почувалася нікчемою».
Битися з Креветкозилою кинджалом та милим голоском? Не дуже ефективно. Чудовисько занурилось на глибину разом із трьома її друзями, а вона виявилася безсилою їм допомогти.
Після цього Аннабет, тренер Хедж та стіл Буфорд бігали всюди, лагодили все, щоб корабель не потонув. Персі, попри виснаженість, шукав в океані їхніх зниклих друзів. Джейсон, теж виснажений, літав навколо такелажу, наче білявий Пітер Пен, і гасив полум’я від другого зеленого вибуху, що стався просто над грот-щоглою.
А Пайпер витріщалася на свій кинджал Катоптріс, намагаючись знайти Лео, Хейзел та Френка. Але перед нею з’являлися тільки ті зображення, яких вона бачити не хотіла: три чорні, переповнені римськими напівбогами позашляховики, з Рейною за кермом першої автівки, їхали на північ від Чарльстона. Велетенські орли прикривали їх з неба. Час від часу з сільської місцевості з являлися сяючі пурпурові духи в примарних колісницях і приєднувалися до конвою. Вони гриміли по І-95[18] у напрямку Нью-Йорка та Табору Напівкровок.
Пайпер зосередилась сильніше. Вона побачила кошмарні зображення, що вже бачила раніше: бика з людською головою, який підіймався з води, а потім темну кімнату у формі колодязя, що наповнювалась чорною водою, у той час як Пайпер, Джейсон і Персі марно намагалися втриматись на поверхні.