Потім, присвічуючи ліхтариком, пішов провідати інших. Сходи, по яких він спускався, були надзвичайно чисті.
«Молодець, Борис!» — сказав задоволено, сам собі посміхаючись, Михайло.
Але сходи виявилися чистими лише до четвертого поверху. Не чутно було ні брязкання відра, ні шурхоту, ні звуку.
Бориса він знайшов в одному з класів. Підклавши руку під голову, він солодко спав у кутку.
Михайло його розбудив, люто труснувши за плече. Спочатку Борис безтямно кліпав очима, не пізнаючи. А коли згадав, схопив відро, ганчірку і, ні слова не кажучи, помчав до своїх сходів.
Женька спав в іншому класі на тому ж четвертому поверсі. Мошкіни — вдвох! — на третьому. Мовчун — на першому. А Хихикало — на верхній площадці сходів. Всіх доводилося термосити, і всі, окрім Женьки, страхаючись гніву «капітана», енергійно продовжували припинену справу. Лише Женька за звичкою почав скиглити:
— Я втомився. Я давно не висипляюся, тому що ти по ночах хропеш. У тьоті Клави спитай, ну, спитай!
Але Михайло був не такий дурень, щоб бігти й питати у тітки Клави: чи хропе він по ночах. Він мовчки взяв Женьчину ганчірку і почав сам мити клас.
— Жартів не розумієш! — пробудився до дії Женька й вихопив у нього ганчірку.— В тебе своя є!
Ще з годину Михайло, мов дозорний, ходив сходами і поверхами. Намагався допомогти, але всі його гнали, побоюючись: «Чи не хитрує? А потім раптом скаже: ти не витримав іспиту, тобі допомагали!»
Нерозлучні близнюки Мошкіни так і вимили вдвох свої два поверхи.
— Третій зайвий,— заявили й вони Михайлові, коли він напрошувався їм у поміч.
Спільну працю Михайло оцінив на «чотири з плюсом». Найнедбалішому — Женьці він поставив «трійку». Йому таки довелося допомагати, інакше б він і до ранку не встиг.
Вже світало, коли вони виповзли на подвір'я школи та зачинили за собою кватирку. Борис раптом схопився за Женьчине плече.
— Я не менш за тебе втомився,— заголосив той, вириваючись.
— У плаванні буде важче,— звично промовив Михайло.
— Не буде,— впевнено відповів Борис.
Вони допленталися до перехрестя, мляво потисли один одному руки й розійшлися в різні боки. Мошкіни йшли, по-братськи підтримуючи брат брата. Михайло дбайливо вів Женьку. А Борис, Мовчун і Хихикало шкандибали, повиснувши від утоми один на одному.
Спортнавчання: «Напрям вітру»
— Повторимо, що таке галс? — повчав Михайло, походжаючи перед своєю командою, яка сиділа біля шлюпки.— Борисе!
Борис схопився і відрубав:
— Щоб визначити положення шлюпки щодо вітру,— є таке спортивне слово «галс». Якщо вітер почав дути в правий борт — парус на лівому борту — шлюпка йде правим галсом.
— Правильно,— похвалив Михайло.— Вячеславе!
Піднявся Хихикало.
— А що таке лівий галс?
— Лівий...— промимрив Хихикало.— Ну, от... був правий... а тепер лівий.
— Сідай,— розсердився Михайло.— Євгене!
Женька схопився.
— Якщо вітер дме в лівий борт — парус на правому борту — шлюпка йде лівим галсом.
— Правильно,— кивнув Михайло.
Хихикало заздрісно прошепотів Мовчунові:
— Женьці добре. У нього батько капітан. Женька все з пелюшок знає.
— Який вітер називається «супротивним»? — запитав Михайло.— Вячеславе!
— Знову мене?! — неохоче підвівся Хихикало.— Супротивним?.. Ну... В обличчя коли дме. А не в спину.
Всі зареготали.
— Майже вірно, — схвально зауважив Михайло.— Вітер, що дме прямо чи майже прямо в ніс шлюпки, зветься «супротивним», або «лобовим». Сідай.
Хихикало сів і поважно набундючився.
— А який вітер називається «галфінд»? — Михайло подивився на Мошкіних.
Вони одночасно підвелися і відрубали:
— Вітер, який дме прямо чи майже прямо в борт шлюпки, зветься «галфінд».
— Молодці, — похвалив Михайло і допитливо глянув на Мовчуна.— Ну, а вітер, який дме прямо або майже прямо в корму?
Мовчун наморщив лоба і, взявши паличку, накреслив на піску слово «фордевінд».
— Розумник! — зрадів Михайло.
— Ну не більш, ніж я,— заревнував Хихикало і поскаржився Борисові: — Заганяв він нас зовсім! Ми геометрію ще не проходили.
— Проходили,— суворо сказав Михайло, почувши його слова.— Я теж у школі не проходив. Мене у спортивній секції навчили. Показую знову,— втомлено промовив він і почав креслити паличкою «кути» на піску.— Це прямий кут — 90 градусів. Поділимо навпіл — вийде 45 градусів. А ось так приблизно 80 градусів. Якщо вітер дме звідси, в межах від 10 до 80 градусів від носа шлюпки, то назва цього вітру — «бейдевінд». Дійшло?