Аноним

14 Июн 13

Проходе деякий час. Бурі вщухають і холодний розум нагадує мені, що моє друге ім’я на географічній мапі світу – Східна Сибір. І що говорить мені розум? А розум говорить мені, що час іде, а Україна так і залишається Африкою в центрі Європи.

Аноним

14 Июн 13

Я розумію, що авторка «Гонихмарника» зовсім не розділяє всіх уподобань своєї героїні. В образі Аліни вона малює українську душу такою якою вона є насправді. І від цього на очі навертаються сльози, а в серці гарячим мов Сахара вирують піщані бурі.

Аноним

14 Июн 13

Але я бачив однойменний фільм і зрозумів, що американська авторка роману просто геній. Бо я народу. Її перша любов, породжена пуританською Англією вмерла на жаль. А друга любов – любов до грошей не принесе Америці щастя. Така ідея роману.

Аноним

14 Июн 13

ЦЕЙ ЖОРСТОКИЙ ЖІНОЧИЙ РОМАН

Варто було прочитати роман Дари Корній «Гонихмарник» щоб лишній раз пересвідчитись, що самим жорстоким явищем в літературі був і залишається жіночий роман. Я так і не прочитав твір Маргарет Мітчелл « Віднесені вітром», який так не сподобався героїні роману «Гонихмарник».

Аноним

14 Июн 13

Книга очень интересная,но хочется продолжения,так как вторая часть не закончена...хотелось бы побыстрей узнать чем все закончилось,ведь книга затягивает...огромная просьба!напишите продолжение скорее,мне уже надоело ждать...