Аннотация
«Се один із тих наших літературних діячів, котрим теперішнє положення української справи і українського слова в Росії хоч і не вистудило серця і не витрутило пера з руки, та проте відібрало можність дати свою працю на користь загалові», — так писав про Василя Мову Іван Франко 1899 року і порівнював літературну долю письменника з літературною долею Степана Руданського. До цього ряду загублених талантів, поруч Манжури, Микола Зеров залучив Свидницького, цієї, за висловом Сергія Єфремова, «пропащої сили», підкреслюючи, що був Свидницький невдаха з невдах, претендуючи на перше місце для нього в цьому пантеоні трагічних постатей нашої літератури XIX сторіччя.
Видання - "Дніпрова хвиля", Мюнхен, 1968 р.
ЗМІСТ:
5............................Василь Мова (вступна стаття Юрія Шевельова)
39..........................Старе гніздо й молоді птахи
241........................Малюнки з натури
251........................Поезії
347........................Листи і твори, приписувані В.Мові
381........................Зміст








![Василий Борисович Ливанов — не только великий актер, но и очень талантливый писатель. В книгу вошли его лучшие произведения, повести и мемуары о самых выдающихся... Люди и куклы [сборник]](https://www.rulit.me/data/programs/images/lyudi-i-kukly-sbornik_322227.jpg)


Комментарии к книге "Твори"