Гетьман Іван Виговський из серии Класика української літератури

MarijaAlex

Помощница (СИ)

Такая душераздирающая книжка, что последнюю страницу я встречаю как праздник.Читатель, если тебе плохо, то надо прочитать эту книжку, где автор сделала все, чтобы твои беды и печали были ничем по сравнением

MarijaAlex

Нелюдимый (СИ)

Наверное книг с таким сюжетом я прочла уйму.Найти для себя что-то новое трудно, удивительно, что книжка мне понравилась и даже какие-то моменты меня задели за живое.Книжку можно читать, в ней есть всё и боль,

MarijaAlex

Так похожа на нее (СИ)

книжка хорошо написана и сюжет хоть избит, но воплощение его неплохое.Здесь нет в прямом понимании золушек и сто процентных принцев.Начало очень даже спокойное и скучноватое.Несколько страниц в конце

MarijaAlex

Мадин

Это такая хрень,поэтому лучше пройти мимо и не тратить своё время понапрасну.

онлайн

Светлана Янишевская

Ради счастья дочери

Очень понравилось, в конце даже прослезилась от умиления!

MarijaAlex

За каменной стеной

Хоть книжка на раз,но написана неплохо.Упоминать очередной раз о клише и штампах не имеет смысла,ибо каждая вторая если не первая книжка этим грешит.Это - как детство,отрочество,юность и так далее,примерно

онлайн

Светлана Янишевская

Их снежный роман (СИ)

Чудесная легкая история!!!

Гетьман Іван Виговський

Классическая проза

Автор: Левицкий Иван Семенович

Серия: Класика української літератури

Язык: украинский

Год: 2011

Добавил: Admin 7 Янв 24

Проверил: Admin 7 Янв 24

Формат: FB2 (391 Kb) RTF (361 Kb) TXT (383 Kb) HTML (389 Kb) EPUB (497 Kb) MOBI (1720 Kb)

Currently 0/5

Рейтинг: 0/5 (Всего голосов: 0)

Аннотация

Роман «Гетьман Іван Виговський» появився друком у Галичині відразу ж після його написання, хоча на Східній Україні він не друкувався і досі. Не здобув він і належної критики; правда, відомий історик О.Левицький, працями якого Нечуй-Левицький користувався при написанні попереднього роману, висловлював претензії щодо «пониженого» тлумачення головного героя твору. Відповідаючи листом М.Грушевському 26 листопада 1898 р., Нечуй-Левицький із цього приводу зазначив: «Тим часом, на мій погляд, Орест Левицький без міри піднімає його (тобто Виговського) вгору до небес, на що він не заслуговує, і пише до мене, що усі ті, котрі ставали йому в опозицію, себто мої повістярські герої, «люди неможливі». А в мене в повісті поставлені в опозицію навіть не Мартин Пушкар з Чорнотою, а місцеві чигиринські козаки і народ, котрі носом почутили, що Виговський хотів завести на Україні шляхетський, аристократичний уклад старої Польщі з його темними перспективами...». Цікаво, що далі Нечуй-Левицький порівнює демократичний уклад у Гетьманщині (аж до часів Апостола і Розумовського) із конституційним укладом у Норвегії, Швейцарії, США XIX ст. і вважає, що старшина, коли «почала добиватись дворянства, вже московського, потопила демократичний лад «ради свого «лакомства поганого», само по собі закуплена «панщиною» селян».