І ти колись боролась, мов Ізраїль из жанра Другая поэзия

MarijaAlex

Помощница (СИ)

Такая душераздирающая книжка, что последнюю страницу я встречаю как праздник.Читатель, если тебе плохо, то надо прочитать эту книжку, где автор сделала все, чтобы твои беды и печали были ничем по сравнением

MarijaAlex

Нелюдимый (СИ)

Наверное книг с таким сюжетом я прочла уйму.Найти для себя что-то новое трудно, удивительно, что книжка мне понравилась и даже какие-то моменты меня задели за живое.Книжку можно читать, в ней есть всё и боль,

MarijaAlex

Так похожа на нее (СИ)

книжка хорошо написана и сюжет хоть избит, но воплощение его неплохое.Здесь нет в прямом понимании золушек и сто процентных принцев.Начало очень даже спокойное и скучноватое.Несколько страниц в конце

MarijaAlex

Мадин

Это такая хрень,поэтому лучше пройти мимо и не тратить своё время понапрасну.

Светлана Янишевская

Ради счастья дочери

Очень понравилось, в конце даже прослезилась от умиления!

MarijaAlex

За каменной стеной

Хоть книжка на раз,но написана неплохо.Упоминать очередной раз о клише и штампах не имеет смысла,ибо каждая вторая если не первая книжка этим грешит.Это - как детство,отрочество,юность и так далее,примерно

Светлана Янишевская

Их снежный роман (СИ)

Чудесная легкая история!!!

І ти колись боролась, мов Ізраїль

Другая поэзия

Автор: Украинка Леся Леся Українка

Язык: украинский

Страниц: 1

Статус: Закончена

Добавил: Admin 25 Май 14

Проверил: Admin 25 Май 14

Формат: FB2 (13 Kb) EPUB (82 Kb) MOBI (205 Kb)

Currently 0/5

Рейтинг: 0/5 (Всего голосов: 0)

Аннотация

У вірші «І ти колись боролась, мов Ізраїль…» Леся Українка використовує біблійні легенди про те, як народ ізраїльський шукав землі обітованої. Новітнім Мойсеєм поетеса побачила Богдана Хмельницького. Здавалося б, повинні запанувати мир та злагода між братами-сусідами. Але «дух зрадив», і знову український народ опинився ще в більшій неволі на своїй власній землі. Провідники нації теж не змогли знайти спільної мови між собою, спільної мети - «з отарою блукали й пастухи». З болем лірична героїня запитує: «Чи довго ще, о Господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі?» Можливо, треба розсіяти народ по світу, щоб журба за рідним краєм примусила його боротися й добуватися батьківщини, тоді вона буде ріднішою? Твір ліро-епічний, сповнений риторичних запитань, які передають глибоку занепокоєність поетеси принизливим становищем свого краю й байдужістю народу.