Щоб реалізувати цю асоціацію, вона заходилася перебудовувати своє шато в Ане. Далі — знесла стару споруду і вивершила натомість розкішну будівлю з дорійською колонадою, що нагадувала римський храм. Для будівництва було використано нормандський білий камінь із чорними жилками, що відтворювало улюблену чорно-білу гаму Діани. Вензелі прикрашали колони, двері, вікна, килим. Символи богині Діани — серпи Місяця, олені й гончаки — оздоблювали браму і фасад. Усередині будівлі величезні килими «тапісрі» із сюжетами з життя богині оздоблювали стіни й підлогу. У садку стояла знаменита скульптура «Діана-мисливиця», яка тепер у Луврі. Вона була напрочуд схожа на Діану де Пуатьє. Картини та інші зображення Діани були в усіх кутках шато.
Ане вразив уяву Анрі, і він узявся скрізь сурмити про те, що Діана де Пуатьє і справді римська богиня. 1548 року ця пара з’явилася разом у Ліоні на королівських урочистостях, і містяни зустрічали їх tableau vivant, що зображували сцену з Діаною-мисливицею. Тогочасний знаменитий французький поет П’єр де Ронсар заходився писати вірші на честь Діани; у Франції справді виник культ Діани, який інспірувала коханка короля. Анрі здавалося, що Діана створила собі божественну ауру, ніби йому судилося обожнювати її до скону. І до своєї загибелі в 1559 році він залишався відданим їй, зробивши її герцогинею, давши їй незліченні скарби та майже з релігійною побожністю ставлячись до своєї першої і єдиної коханки.
Тлумачення
Діана де Пуатьє, жінка з пересічного буржуазного середовища, змогла захопити Анрі на понад 20 років. На час смерті їй було за 60, але його пристрасть до неї з роками лише зростала. Вона добре знала короля. Він не був інтелектуалом і був аматором життя на відкритому повітрі, передусім лицарські турніри з їхнім духом змагальності, розкішним спорядженням коней і жінками в пишних шатах. Любов Анрі до зовнішнього блиску здавалася Діані дитинною, і вона при кожній нагоді грала на цій його слабкості.
Найбільш удалим було використання Діаною образу богині-мисливиці. Вона перевела гру за межі фізичного образотворення в царину психологічної символіки. Їй удалося з дивовижною майстерністю перетворити коханку короля на символ чистоти і влади. Без резонансного образу богині Діана була просто куртизанкою, що поступово старішала. З образом і символізмом Діани на плечах вона здавалася міфічною силою, якій судилася велич.
У верхньому Кіото жив чоловік на ім’я Сакомотойя Хечигуан, що жив у верхньому Кіото… Коли [імператор[26]] Хідейосі влаштував велике тадо[27] в Кітано в десятий місяць 1588, Хечигуан поставив велику червону парасолю дев’ять футів у діаметрі на жердку заввишки сім футів. Парасолю він обгородив на відстані двох футів тином із тростини таким чином, що сонячне світло відбивалося і забарвлювало довкілля у колір парасолі. Ця інсталяція так сподобалася Хідейосі, що він звільнив Хечигуана від оподаткування.
Ви теж можете грати з такими образами, як робила Діана зі своїми кольорами у вензелі. Розширте гру: знайдіть у минулому образ або символ, що пасуватиме до вашої ситуації, і накиньте його, як накидку. Ви здаватиметеся набагато більшими.
Завдяки світлу, яке воно проливає на інші зірки, що оточують його, наче надвірні, завдяки справедливому й рівномірному розподілу його променів порівну для кожного, завдяки добру, яке воно приносить скрізь, породжуючи життя, радість і дію, завдяки його постійності я обираю сонце як найвеличніший образ, який символізує великого володаря.
Дуже ризиковно захищати свою справу за допомогою слів: слова — небезпечні інструменти, що часто збиваються на манівці. Слова, які люди вживають, щоб нас переконати, віртуально запрошують нас розглянути їх за допомогою наших слів; ми розмірковуємо над ними й часто трактуємо в протилежний спосіб. (Така наша незговірлива природа). Буває, що слова нас ображають, викликаючи асоціації, яких мовець не мав на увазі.
З другого боку, візуальна інформація обминає лабіринт слів. Вона вражає емоційною силою і раптовістю, не залишаючи часу на рефлексію і сумнів. Подібно до музики вона йде понад раціональним і логічним розмислом. Уявіть-но Місячного лікаря, що намагається обґрунтувати свій метод, силуючись переконати тих, хто ще не став його послідовниками, читаючи їм лекції про лікувальні властивості місячного сяйва і свій особливий зв’язок із далеким небесним тілом. На щастя для себе, він зумів поставити захопливий спектакль, у якому слова були зайвими. Тієї миті як пацієнти входили до пивниці, образ Місяця ставав надзвичайно промовистим.
Зрозумійте: слова змушують вас боронитися. Якщо вам треба порозумітися, ваша влада вже опиняється під сумнівом. З другого боку, образ — це даність. Він відкидає питання, утворює сильні асоціації, протистоїть ненавмисним інтерпретаціям, відразу передається адресатові, зміцнює зв’язки понад соціальною нерівністю. Слова викликають суперечки і поділ, образи об’єднують людей. Вони — найважливіші інструменти влади.
Символ має однакову владу і як зоровий образ (статуя Діани), і як словесний опис чогось видимого (слова «король-сонце»). Символічний об’єкт означає щось інше, щось абстрактне (як-от образ «Діани» означає цноту). Абстрактний концепт — чистота, патріотизм, мужність, любов — має багато емоційних і сильних асоціацій. Символ — концентрований виклад якогось тексту, він містить десятки значень в одній простій фразі чи об’єкті. Символ короля-сонця, згідно з поясненнями Луї XIV, можна прочитати на різних рівнях, але краса його в тому, що його асоціації не потребували пояснень, промовляли безпосередньо до підданих, виокремлювали його серед інших королів і викликали в уяві образ його величі, потужніший за всі можливі слова. Символ має невимовну владу.
Першим етапом під час використання символів і образів має бути розуміння переваги зору над іншими почуттями. До Відродження з цим не всі були згодні, зір та інші способи сприйняття — смак, дотик тощо — були приблизно на одному рівні. Відтоді домінувати почало візуальне сприйняття, і ми теж покладаємося на нього і віримо йому. Ґрасіан говорив: «Назагал істину бачать і, рідше, чують». Ренесансний художник Фра Філіппо Ліппі, полонений у рабстві в маврів, здобув свободу, начеркавши свого господаря вуглиною на білому мурі; коли той побачив начерк, він одразу зрозумів силу людини, яка могла творити такі образи, і відпустив Фра Філіппо на свободу. Одне зображення виявилося переконливішим за всі словесні докази митця.
Не нехтуйте тим, як саме ви компонуєте речі візуально. Такі фактори, як колір, наприклад, мають величезний символічний резонанс. Коли шахрай Жовтий Хлопчина Вайл придумав буклет із рекламою фальшивих цінних паперів, він назвав його «Щасливий буклет» і за грубі гроші надрукував червоною фарбою. Колір створював відчуття нагальності, сили, впевненості в успіху. Вайл уважав такі деталі ключами до афери, як це роблять і сучасні рекламодавці й маркетологи. Якщо, наприклад, ви використовуєте слово «золотий» у назві чогось, що хочете продати, друкуйте назву золотом. Оскільки зір домінує у сприйнятті, люди реагуватимуть радше на колір, ніж на слово.