Тож зараз Андерсон нахилився до копів, які сиділи попереду, тицьнув пальцем і сказав:
— Он. Спробуй місця для інвалідів.
Офіцер [8] Том Єйтс, який сидів біля водія на «місці стрільця», відповів:
— Босе, за це штраф у двісті баксів.
— Гадаю, цього разу нам пробачать, — мовив Ралф.
— Та я жартую.
У Ралфа не було настрою для дотепних поліцейських пересварок, тож він змовчав.
— Місця для калік — слухаюсь! — сказав Рамадж. — Бачу двійко вільних.
Він зайняв одне машино-місце, і троє чоловіків вийшли з автівки. Ралф помітив, що Єйтс відкинув застібку на руків’ї свого «глока», і похитав головою:
— Ти здурів? На матчі людей з півтори тисячі.
— А що як він почне тікати?
— То наздоженете.
Притулившись до капота, Ралф дивився, як двоє поліцейських Флінт-Сіті рушили до поля, прожекторів і забитих трибун, де тільки дужчали оплески й кричалки. Поспішний арешт убивці Пітерсона був рішенням, якого він і Семюелз дійшли разом (хоч і неохоче). Ідея про арешт під час матчу повністю належала Ралфові.
— Ідете? — озирнувся Рамадж.
— Ні, не йду. Ви робіть свою справу, не забудьте гарненько і гучненько зачитати йому права, а тоді ведіть сюди. Томе, як поїдемо, ти сядеш до нього на заднє сидіння. Я сидітиму попереду з Троєм. Білл Семюелз чекає на мій дзвінок, він зустріне нас у відділку. Далі ним займатиметься начальство. А от арешт — на тобі.
— Але ж це ваша справа, — сказав Єйтс. — То чого ви не хочете власноруч схопити виродка?
Ралф стояв непорушно, склавши руки навхрест.
— Тому що чоловік, який зґвалтував Френкі Пітерсона гілкою і роздер йому горло, чотири роки тренував мого сина — два в Юніорах і ще два в Малій лізі. Він торкався мого сина руками, показував йому, як тримати битку, тож я за себе не відповідаю.
— Ясно, ясно, — сказав Трой Рамадж і пішов із Єйтсом до поля.
— Агов, іще мене послухайте.
Вони озирнулися.
— Там одразу й надягнете на нього наручники. Спереду надягнете.
— Це проти правил, босе, — відказав Рамадж.
— Знаю, і мені байдуже. Я хочу, щоб усі бачили, як його ведуть у наручниках. Зрозуміло?
Коли поліцейські пішли, Ралф дістав з-за пояса мобілку. Номер Бетсі Ріґґінз стояв на швидкому наборі.
— Ти на місці?
— Звісно що на місці. У машині перед його будинком. Я і ще четверо патрульних.
— Ордер на обшук?
— Затискаю у своїй гаряченькій долоньці.
— Добре, — сказав Ралф і вже хотів завершити виклик, коли дещо згадав: — Бетс, коли в тебе термін?
— Учора, — відповіла вона. — Тож не барися з цим лайном.
І перша повісила слухавку.
Свідчення місіс Арлін Стенгоуп [12 липня, 13:00, бесіду провадив детектив Ралф Андерсон]
Стенгоуп: Детективе, це багато часу забере?
Детектив Андерсон: Аж ніяк. Просто розкажіть мені, що ви бачили по обіді у вівторок 10 липня, і будете вільні.
Стенгоуп: Гаразд. Я саме виходила з «Делікатесів Джералда». Я завжди там скуповуюсь щовівторка. Продукти в Джералда дорожчі, та я не ходжу до «Кроґеру» відтоді, як припинила водити машину. Через рік після того, як помер мій чоловік, я відмовилася від прав, бо вже не довіряю своїй реакції. Було кілька пригод. Тільки бампери пом’яла, знаєте, але мені цього вистачило. «Джералд» усього за два квартали від квартири, де я мешкаю відтоді, як продала будинок, і лікар каже, що мені корисно ходити пішки. Для серця корисно, розумієте? Тож я виходила з трьома пакунками у своєму маленькому візочку — наразі я можу собі дозволити не більше трьох сумок покупок, бо ціни такі високі, що жах бере, особливо на м’ясо, і я вже не пам’ятаю, коли востаннє куштувала бекон… і тоді я побачила того хлопчика, Пітерсона.
Детектив Андерсон: Ви певні, що бачили саме Френка Пітерсона?
Стенгоуп: О так, то був Френк. Бідолашний хлопець, так шкода, що з ним таке сталося, але зараз він уже на небі й муки його скінчилися. Хоч якась утіха. У Пітерсонів двійко хлопців, самі знаєте, обоє руді, з такими жахливими морквяними маківками, але перший син — Олівер, так його звати, — він старший років принаймні на п’ять. Він колись приносив нам газети. А у Френка є велосипед, отой із високим кермом і вузьким сидінням…
Детектив Андерсон: Називається «сидіння-банан».
Стенгоуп: Того я не знаю, але знаю, що воно було такого яскравого зеленого кольору лайма — ото гидка барва, а ще з наліпкою. «Старші класи Флінт-Сіті». Тільки він уже ніколи не попаде до старших класів, атож? Бідолашний, бідолашний хлопчик.
8
У Великій Британії та Америці — загальна назва співробітників поліції, а не військове звання.