— Дурноверхий ти студент, — засміявся чернець. — Хіба ж можна так надокучати людині? Та, видно, сама доля звела нас з тобою. Що ж, попробую зробити все, на що я тільки здатен.
І прийшов до студента додому. Тут він розпорядився, щоб йому відвели тиху кімнату і не тривожили ніякими питаннями. Замкнув за собою двері і просидів там більше десяти днів, жодного разу не попросивши ні їсти, ні пити. Потай зазирнули до кімнати: сидить із заплющеними очима і ніби спить.
Та ось одного ранку він піднявся із свого місця. І раптом до його кімнати, відкинувши занавіску на дверях, увійшла молоденька дівчина. У неї були ясні очі і білі блискучі зуби — її врода просто засліплювала.
— Цілу ніч добиралася до вас, — сказала вона, усміхнувшись, — і так стомилася, що оце б упала й заснула. Але ви мене так заплутали і тягнули до себе, що довелося пробігти усі сто верст, аж поки нарешті не дісталася до цього порядного дому.
Даос провів її до кімнати студента і передав із рук у руки.
Увечері прийшла Сяосе. Дівчина підхопилася з місця, кинулась їй назустріч, обняла і миттю злилася з нею в одну істоту, яка відразу ж впала на землю і заклякла.
Чернець вийшов із своєї кімнати; склавши руки, він попрощався з господарем і пішов собі геть. Студент вклонився йому і провів до воріт, а коли повернувся, дівчина вже опритомніла. Її підняли й поклали на ліжко. Вона скоро повеселішала, тільки увесь час скаржилась, що у неї болять ноги. Та через кілька днів вона вже встала з ліжка.
Невдовзі студент успішно склав екзамен і став «занесеним до списку»[36]. В одній групі з ним був і студент Цай Цзицзін, який зайшов до Тао в якійсь справі і побачив Сяосе, що саме поверталася від сусідів. Помітивши її ще здаля, він кинувся до неї. Дівчина на мить зупинилась від подиву, а потім побігла геть, обурена такою легковажністю гостя.
— Знаєте що? — звернувся Цай до Тао. — Хотів би поговорити з вами про одне діло, та не знаю, з чого почати... Коли б не налякати вас.
Тао з цікавістю почав розпитувати.
— Бачите, — відповів Цай, — три роки тому в мене померла молодша сестричка. А на третій день після смерті невідомо куди зникло її тіло. Ми й досі ніяк не можемо заспокоїтись. А щойно я побачив вашу дружину. Така схожість, що я прямо сам не свій.
— Моя благовірна, — засміявся Тао, — жінка проста і недалека, чи можна її порівняти з вашою сестрою? А втім, оскільки ми приятелюємо, то я не бачу нічого поганого в тому, якщо моя дружина з'явиться зараз перед нами.
З цими словами він пішов на жіночу половину, звелів Сяосе причепуритись і вийти до гостя. Цай був страшенно вражений.
— Я правду кажу — це моя сестра! — вигукнув він і заплакав.
Студент повідав йому всю історію. Цай повеселів.
— Ну, коли сестра моя таки не померла, я негайно їду додому, щоб утішити радісною звісткою батька та матір.
Через кілька днів він повернувся назад з усією сім'єю, і відтоді між Тао та ними встановилися родинні стосунки.
Від себе оповідач цих дивовижних історій хотів би додати таке:
Писану красуню, хоча б одну, не так часто зустрінеш у житті. А тут раптом аж двох пощастило запопасти! Та таке трапляється хіба що раз у тисячу ровів, і то з тим, хто не бігає за кожною спідницею.
А даос, мабуть, справді святий. Коли ж ні, то звідки у нього така чудодійна сила?
ЧОМУ СЯН ГАО ПЕРЕТВОРИВСЯ НА ТИГРА
Сян Гао, житель міста Тайюань, дуже любив свого старшого брата Чена, який народився від наложниці. А той закохався в повію на ім'я Боси: вони дали одне одному обітницю, що коли їм не вдасться одружитися, то краще помруть. Проте мати Боси заправила за дочку такий великий викуп, що про одруження не могло бути й мови.
Невдовзі мати вирішила покинути своє принизливе ремесло і стати порядною жінкою, але спершу треба було десь прилаштувати дочку. Князівський синок Чжуан, який завжди з великою прихильністю ставився до Боси, погодився викупити її й зробити своєю наложницею.
— Вибратись із цього болота, — сказала тоді вона матері,— це однаково, що вирватись із пекла і піднятись на небесні чертоги. Але якщо ми обидві прагнемо цього, то навіщо мені йти в наложниці? Яка мені радість від того? Якщо вже й віддаватись кому-небудь, то я гадаю, що краще всього студентові Чену.
Отож мати більше не перечила і сповістила Чена про рішення дочки. У Чена невдовзі перед цим померла дружина, і він ще не встиг підібрати собі іншої подруги. Почувши довгождану звістку, він дуже зрадів, зібрав усі гроші, які в нього були, і таки одружився з Боси.