Нарешті вона наважилася. Потрібно було кілька годин, щоб мобілізувати всю мужність, та вона знала, що їй конче необхідно зустрітися з ним і розповісти про свої почуття.
Будь-які інші варіанти здавалися неможливими.
Для того щоб подзвонити в його двері,їй був потрібен привід. Вона не подарувала йому різдвяного подарунка, але знала, що саме їй слід було купити. У крамничці лахмітника вона була надибала серію металевих рекламних вивісок 50-х років з рельєфними фігурами. Одна з них зображувала Елвіса Преслі з гітарою на стегні і текстом пісні «Heartbreak Hotel»[70] у словесному «пузирі». Лісбет зовсім не розумілася на інтер’єрах, але навіть їй було ясно, що ця вивіска чудово пасуватиме для будиночка в Сандхамні. Вивіска коштувала сімсот вісімдесят крон, але Лісбет із принципу доторгувалася до семисот крон. Вона попросила загорнути покупку, і з пакунком під пахвою попрямувала до знайомого будинку на Беллмансґатан.
На Хурнсґатан Лісбет випадково кинула погляд у бік кафе-бару і раптом побачила, як звідти вийшов Мікаель, тягнучи за собою Еріку Берґер. Він щось їй сказав, Еріка обвила рукою його стан і поцілувала в щоку. Вони пішли по Бреннчюркґатан, у напрямі Беллмансґатан. Уся манера їх поведінки розвіювала будь-які сумніви — подальші наміри пари були цілком очевидними.
Біль був таким різким і гидотним, що Лісбет різко зупинилася, не маючи сил поворухнутися. Їй хотілося наздогнати їх, схопити залізну вивіску і гострим краєм розкраяти голову тій Еріці Берґер. Лісбет завмерла на місці, а в її мозку вітром пролітали думки.
«Аналіз наслідків».
Нарешті вона заспокоїлася.
— Саландер, ти жалюгідна ідіотка, — сказала вона вголос самій собі.
Лісбет обернулася й пішла додому, у свою тільки-но прибрану квартиру. Коли вона проминала квартал Цинкенесдамм, посипав сніг. Елвіса вона шпурнула в сміттєвий контейнер.